втілення Віри і Посмішок

Posted on

Вона з’явилась у моєму житті цілком випадково рік тому. Під час першої зустрічі ми пили каву в одній із розкішних львівських кав’ярень, ласували тортом і розмовляли про життя, а потім ще прогулялись містом. В той день я зловила себе на думці, що з цією особою я бачусь вперше, але знайома давно, наче все життя. Наче ми просто переповідаєм одна одній події минулих років, впродовж яких ми не бачились.
За рік мабуть було десятки зустрічей. Пам’ятаю прогулянку парком Франка, італійську вечерю в моєму домі, концерт Океану Ельзи, нічні чаювання в її домі, гостину в мене, італійську піцу в центрі,  листопадову зустріч-замість сесії, прогулянку львівським різдвяним ярмарком, похід в театр, травневу «французьку» каву, озеро. Пам’ятаю смішні розмови про осликів чи про сумочки, що ображаються. Пам’ятаю довгі очікування маршрутки на зимовій вулиці і фрази: «може ми вже на таксі наколядуємо». Пам’ятаю усе усміхаючись.

То дівчинка, що втілює посмішку і хороший настрій. І вона вселяє посмішку та віру в людей. Хоч ні, люди не заслуговують аби в них вірити, проте від спілкування з такою позитивною особою я ймусь вірою у щось світле і добре. Я усміхаюсь при зустрічі з нею і продовжую усміхатись після. То людина позитиву, хоч я не можу сказати, що вона завжди в хорошому настрої. Після кожної зустрічі я почуваюсь наче на мить повернулась у дитинство, де всі щирі, відверті і радісні. Мені до вподоби якою саме я можу бути в миті спілкування з нею. Ціную те, що така подруга з’явилась у мене коли здавалося б вже не будеш пускати в життя нових людей у розряд друзів.
І з огляду на різноманітні події останніх місяців, я усвідомила для себе саме цього вечора, що попри людей, які з плинністю часу йдуть із життя, є все ж ті, яких дуже не хотілось би втратити, які надихають, розраджують і вселяють віри та посмішок, навіть самі того не усвідомлюючи. І мабуть пісню «Friends» можна асоціювати саме до неї, зате що вона така.
Я от просто подумала, що варто Тобі подякувати. Тож дякую за все.

But at least I got my friends!
Share a rain coat in the wind,
They got my back until the end,
If I’ll never fall in love again!
Well at least I got my friends!
Like a life boat in the dark,
Saving me from the sharks,
Even though I got a broken heart!
At least I got my friends…

26.06.2015

спокійно, позитивно і вдячно,
Ольга Врублевська

Advertisements

2 responses »

  1. пісня гарна дуже.
    Дякую, Оля! Ми повинні були зустрітися 🙂

    Відповіcти
  2. “Мені до вподоби якою саме я можу бути в миті спілкування з нею.” – і це дуже взаємно))))

    Відповіcти

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

w

З’єднання з %s

zarazko

Just wordpress and nothing more

zentravelblog

Дорога до себе є головною.

irynaskitchen.wordpress.com/

Європейська Кухня з Іриною Чорній

Books & Lights

Write hard and clear about what hurts. Ernest Hemingway

Demyan Danylyuk

Міста. Простір. Транспорт. Деталі. Думки і люди

Дипломат

Блог про бюджетні подорожі Європою і не тільки

N.Sh.

навіяне жіночими парфумами

DumkaUa

Вільна Думка Вільної Людини

Нотатки по ходу

Маленькі відкриття, які краще записати, ніж відкривати знову

UaBanker

Про фінанси і не тільки

Bike Traveller's Blog

Подорожі, фотографії, роздуми

yulitravel

подорожі з книжками і кавою

Непублічні історії

розказані вголос

Проза і публіцистика

Блог про книжки, людей та час

О простых вещах

enjoy the little things

N! думок

n->∞ (Я спраглий до знань)

Ola life

розмови із собою

%d блогерам подобається це: