Визначна дата, остання мрія життя та погляд назад

Posted on

10 липня 2012 – аеропорт Марко Поло, Венеція. За кілька годин до доленосного відльоту.

Не люблю дня народження, тому що в день коли стаю на рік старшою чомусь лізе в голову беззмістовне питання «і що тепер? що змінилось?» Не люблю взагалі нового року чи будь-якого іншого свята, яке до чогось «зобов’язує».
Та якщо все ж виділити якийсь один-єдиний день в році, який мені б хотілось воістину святкувати, якщо треба назвати якусь дату, яка справді для мене є визначною, якщо проглянути все життя та вибрати один лиш день, як найважливіший з усього,то безперечно я назву цей день – 10 липня.
…На світанку 10 липня 2012 року, спакувавши поспіхом валізу, я полетіла по квитку в один кінець назад в Україну, тим самим здійснивши мою заповітну мрію до якої йшла 6 років: жити вдома, у Львові.
Минуло 3 роки… З однієї точки зору, то були 3 роки тривалістю у вічність, з іншої – вони пролетіли немов мить.
Тим не менше, можна сміливо стверджувати, що 10 липня стало вельми особливою датою у моєму житті, і навіть символічним днем народження іншої Ольги Врублевської, адже саме з цього дня я почала моє нове і, що найголовніше, самостійне життя.

Пригадую зараз той час з посмішкою, а особливо те, як я символічно лиш після прибуття я обрізала мої довгенькі коси із лозунгом «Нове життя, нова стрижка, нова Ольга!» А тепер оглядаюсь назад аби підвести підсумки яким ж воно було оте «нове»…
Стільки всього сталось за 3 роки…

  • Два питання, що досі найчастіше задають: «А чому ти повернулась жити з Італії» (вже розповідала, прочитайте тут) і: «Скажи чесно, не жалієш що повернулась?». Всі 3 роки я давала на це питання відповідь, яку абсолютно відверто дам і зараз: не шкодую ні крихти. Ні разу не пошкодувала. Ба більше – вважаю, що то було найкраще рішення мого життя.
  • Самостійність. Коли спочатку здавалось, що самому бути класно, то з часом розумієш, що це не так просто. Самостійності треба досягнути і навчитись. Вона полягає не лише у вмінні та можливості самому себе забезпечувати, своєчасно оплачувати комунальні послуги чи зварити собі їсти. Я б сказала що самостійність – то вміння бути “само стійким” – вміти вистояти, навіть якщо ти сам. Це треба зрозуміти, навчитись і… для цього треба побути самому і то не в домі, а в житті.
  • Бюрократія – було чимало проблем і то вагомих… ця держава так просто «назад» не приймає. І всіх їх доводилось вирішувати, самотужки, без сторонніх допомог. Справилась, начебто.
  • Стосунки з людьми. Було хороше. Було погане. Довірялась і обпікалась. Але хочу пам’ятати лише хороше…
  • Розчарування, зради, підступність, лукавість і… надія! – не оступитись з людьми неможливо. Бувало всяке. І коли вже цілком поглинав розпач і здавалось що далі ніяк і що я сама-самісінька на весь білий світ і нема кому слова сказати відверто про то як воно тобі – мене все ж не покидав Бог, і завжди нізвідки появлявся промінь світла в житті.

Не здійснилось:

  • Так і непофарбувала волосся у рудий колір, хоч і дуже цього хотіла. Спочатку не могла підібрати відтінку, отакого шаленого аби мені підійшов як я хочу, а потім влаштувалась на роботу, де була надто юна і де треба було виглядати «постарше і посерйозніше», тож проект відкладено, але не анульовано 🙂
  • Так і не завела собаку. Страшенно хочу мати друга-собаку, але поки мої ритми життя не дозволяють взяти на себе ще й таку відповідальність.

Що сталось з визначного?

  • Повернення в Україну – то була остання мрія мого життя, яка здійснилась. Саме так, розкладаючи терміни по полицям зазначаю – повернення сюди то була мрія. Все наступне – то цілі. Я перестала мріяти. Я ставлю перед собою мету і йду до неї, напролом, але йду. Я перестала хотіти, натомість почала прагнути і досягати.
  • Здобула водійські права, навчилась кермувати автівкою. Почуваюсь приголомшливо від цього!
  • Працюю вже на другій роботі. Кожна робота мене розвинула та навчила як і у плані пізнання людей, так і плані здобування навичок та життєвого досвіду.
  • Відкриваю собі світ. Я подорожую! Я обожнюю подорожі і я роблю те, що мені заманеться, самотужки! Я поверталась в Україну не знаючи де що написане в залізничному квитку, а зараз я вже відвідала 11 областей, 10 обласних центрів, десятки різних місць. Навідалась у 6 різних країн(не рахуючи Італії).
  • Завела блог, який є моєю розрадою і втіхою, та який до вподоби чималій кількості людей.
  • Познайомилась з новими чудовими людьми, закріпила стосунки зі старими друзями, але і знайшла нових.
  • Саморозвиток. У різних сферах. Пізнання і відкриття. Пошук і шлях вперед.

Підсумок трьох років? Я звожу його до фрази: «у мене є я, я справлюсь». Бо мабуть таки найбільше надбання за час цього абсолютно нового етапу в житті – це здобути саму себе і пізнати.
Чому я розповіла цю історію?
Особисто для себе хотіла підвести підсумок.
Для читачів, щоб сказати:
Не бійтесь. Вірте в себе і свої сили. Не здавайтесь і не переставайте прагнути. Маєте мету в житті – йдіть до неї. І особливо якщо всі наперекір вас і особливо, якщо всі вам пророкують невдачі. Не бійтесь бути собою, навіть якщо те, що ви робите покаже вас божевільним в очах інших. Не бійтесь жити. Не бійтесь приймати життєвих рішень.
Все дуже просто: якщо ви усвідомлюєте що ви робите, навіщо ви це робите, усвідомлюєте імовірні наслідки і готові нести відповідальність за кожен свій крок – то йдіть вперед. Тільки вперед, сміливіше!

10.07.2015

Ольга Врублевська,
якій щойно виповнилось 3 роки.

Advertisements

6 responses »

  1. Вітаю! Ти- молодець! До речі, гарне фото і ти)

    Відповіcти
  2. Насмішила! Нащо тобі знущатися зі свого волосся?

    Відповіcти
  3. Як на три-річну, вельми багатослівно пишеш, що не може залишити мого погляду на таке текстове творіння. Вже перший абзац, і я вже захоплений увагою до твоєї особистості 🙂 Впізнаю світогляд та шаблон.

    Колись починав блог, я був 200% що мені це пригодиться. Ось наприклад, в мене купа думок про свята або Ho-Ho-Holy Crap а також про те, коли в житті людини наступають специфічні дні народження – I’m not 30 I’m only 29.95 plus tax. То ж замість того, щоб я по блогах писав постійно свої думкив коментарях іншим людям, в мене завжди біля себе є свій блог з посиланнями. Тому заскакуючи вперед по твому тексту – розумію, як важливо мати блог і радіти, коли він успішний. Користуючись мікро-нагодою, бажаю творчого мега-натхнення і часу, ЧАСУ, по-більше часу на горні текстові творіння.

    🙂

    самостійність – то вміння бути “само стійким” – вміти вистояти

    А я добавлю з свого досвіду, що це коли людина сама собі дозволяє усвідомлювти певні речі, які в суспільстві не сприймаються. І тільки після того, людина не йде на поводу когось чи чиїхось стереотипів, а стає самостійна у своїх думках. І це далеко від слова “самотність”, до речі.

    Я ставлю перед собою мету і йду до неї, напролом, але йду.

    Як кажуть “эта пять”, або ще кажуть “плюсую” або “Впізнаю себе”. Ну а була б опція у вордпресі “Лайкнути речення” – то лайкнув би 🙂

    Так і непофарбувала волосся у рудий колір

    О Боже, я не впізнав цього в тобі. Але правда очі явно таїли якусь таємницю. Тепер пазл складається. Я неодмінно хочу то побачити, коли ти то зробиш.

    Не бійтесь бути собою, навіть якщо те, що ви робите покаже вас божевільним в очах інших.

    А я і не боюсь.

    Не бійтесь приймати життєвих рішень.

    А тут трохи боюсь, а більше – просто не хочу.

    PS. Тепер треба провести спец. операцію-дослідження про реальний день і місяць народження 🙂

    Відповіcти
    • На такий змістовний відгук відповім теж по пунктах:
      1) Прочитала твої статті, коментаря до них тобі залишу тут – щодо свят написала цілу статтю про таке дійство як Новий рік – можливо тобі буде цікаво прочитати Магічність, цілі та шляхи їх досягнення та про вікові рамки і процес дорослішання ;
      За побажання дякую – чесно стараюсь робити все що в моїх силах аби писати.
      2) згідна більш ніж на 100%! Адже роль самостійності це навчитись думати самому, інакше можна наче й здійснювати все самотужки і в той же час бути на прив’язі у суспільної думки;
      3) Вкотре тобі повторю: вітаю однодумців! 😉
      4) Оцим про волосся ти мене ТАК РОЗСМІШИВ, що при першому прочитанні буквально реготала! Зараз продовжую сміятись! Я не знаю яку ти таку таємницю ти бачив у моєму погляді при зустрічі, однак вона точно не пов’язана з волоссям. Тим не менше, зважаючи на те як сильно твій відгук мене розвеселив – даю тобі моє чесне слово, що в день коли я таки надумаю зробити цей експеримент я неодмінно приїду в такому вигляді до тебе в гості в Краків, чи туди куди тебе життя закине 😀
      5) Щодо рішень – все вирішувати тобі, ти ж самостійний 🙂 не хочеш – не приймай, в чім проблеми?
      6) Підкажу тобі методику проведення спец-операції: під шапкою блогу вибираєш меню “про автора”, читаєш уважно що там написано і довідуєшся, що я народилась восени. Тоді по архіву блогу відкриваєш всі 3 осінні місяці і пролистуючи всі статті шукаєш десь згадки про день народження.
      Або я тобі спрощу ту всю процедуру і скажу прямо – 6 вересня 🙂

      Відповіcти

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s

Дамітріанство

Протестантська етика і дух Макіавеллі

zarazko

Just wordpress and nothing more

zentravelblog

Дорога до себе є головною.

Books & Lights

Write hard and clear about what hurts. Ernest Hemingway

Demyan Danylyuk

Міста. Простір. Транспорт. Деталі. Думки і люди

Дипломат

Блог про бюджетні подорожі Європою і не тільки

N.Sh.

навіяне жіночими парфумами

DumkaUa

Вільна Думка Вільної Людини

Нотатки по ходу

Маленькі відкриття, які краще записати, ніж відкривати знову

UaBanker

Про фінанси і не тільки

Bike Traveller's Blog

Подорожі, фотографії, роздуми

yulitravel

подорожі з книжками і кавою

Непублічні історії

розказані вголос

Проза і публіцистика

Блог про книжки, людей та час

О простых вещах

enjoy the little things

N! думок

n->∞ (Я спраглий до знань)

Ola life

розмови із собою

%d блогерам подобається це: