Репортаж про тиждень з раю.

Posted on

Ну от продовжую. Часу в останні дні було обмаль, але я отримала чимало листів і навіть дзвінків з проханням переповісти подальші мандри, тому ось – пишу:

Дзензелівські вечори класичної музики 2015Мої мандри Черкащиною звісно що продовжились до мальовничої Дзензелівки, де я вже побувала минулого року і де знову проходив унікальний фестиваль «Дзензелівські вечори класичної музики». (детальніше що то таке – у Вікіпедії)
Ввечері мене зустріли на пероні і забрали … додому. На диво, поки я їхала в авто від залізничної станції до села Дзензелівка я раптом відчула наче повертаюсь додому, наче я їду у рідне мені місце, де просто давно не була.
В перший же вечір мене очікувала тепла зустріч з сім’єю Лисих, знайомими музикантами і започаткування нових знайомств.
На другий день я виставила свою кандидатуру в якості волонтера і добровільно приступила до приготування відер їжі (я не жартую, дійсно пропорції відра) на благо музикантів.

Дзензелівський борщ. 18 лПерший день минув у дріб’язкових клопотах та нових знайомствах. Цього року у фестивалі взяло участь понад 20 (!) учасників і всі вони «перекочували» через дім Лисих. Менше 15 нас за столом не було 🙂 Тут були люди з Київської, Черкаської, Львівської, Рівненської, Кіровоградської, Чернігівської, Вінницької та Одеської областей (даруйте якщо когось забула). І це надзвичайно цікаво знайомитись з молодими людьми з інших куточків твоєї країни.
День мав традиційне завершення: концерт і спільна вечеря під зірками, за довжелезним столом виставленим на вулицю.
На другий день мого перебування було організовано футбольний чемпіонат (як виявилось ці музиканти ще й у футбол вміють грати), але чим ще мені поталанило – мені випала нагода покататись на мотоциклі 🙂
Dzenzelivka. The road to paradise.Не самій, звісно (я б одразу вбилась), а з моїм ліпшим другом. Взагалі, скажу я вам: мотоцикл – то така собі перевірка довіри. Скільки не було пропозицій в Італії під час навчання в коледжі кататись на мотоциклі з одногрупниками – не згоджувалась, лише з двома людьми в світі я можу відважитись їхати на мотоциклі.
Також у цей день я продовжила купальний сезон на Черкаських ставах.
Вечір – традиційний, у ритмі класики.
Вечеря була на природі, біля ставу з рибною юшкою звареною на вогні – смакота!
На третій день я знову допросилась аби покружляти на мотоциклі (до моїх улюблених Дзензелівських соняшників) і знову були ставки, при поверненні з яких я отримала привілей – водіння автомобіля. Ну і що при мені не було прав – коли їдеш за кермом в купальнику то якось не страшно 🙂
У цей вечір, 24 липня, був організований унікальний концерт, що дуже мені сподобався: Ніч у музеї. Читались вірші (12 – до кожного місяця) і звучали п’єси Чайковського «Пори року», все під свічки. Дуже хороший задум, продуманий і чудово організований – молодці!
25 липня був мій останній день на Черкащині. Чи не найбільше він мені запам’ятався тим, що з самого ранку мені влаштували несподіване повноцінне інтерв’ю з екстравагантними питаннями. Також познайомилась з Олександром з Вінниці, який прибув за день до того. Сказати що очманіла (позитивно) від спілкування з ним – не сказати нічого. А вам часто чоловіки (не професійні кухарі!) розповідають тонкощі приготування бісквітних коржів?! (чи інші схожі речі) От і мені не часто. 🙂
Далі був день для відпочинку. Вечір для концерту і подальшого прощання…
Чим мені сподобався відпочинок – впродовж тижня я не брала зі собою мобільних телефонів. Виходжу з дому? Ну хай вони залишаються в домі. Щоб просто відпочити від світу.
Цей фестиваль послугував для мене джерелом заспокоєння та умиротворення, і не лише через музику, яку я там слухала вечорами, а й за дні, що я там провела в оточенні молодих, натхненних, цілеспрямованих, захоплених молодих людей, в чиїх очах палає наснага та любов до життя. Дякую усім, хто брав участь в цьому фестивалі.
Особлива подяка: Борису за найкраще миття посуду. Наталі за спільне цікаве волонтерство. Олександру за здивування. Галі за постійну заразну життєрадісність. Дімці за його підколи і діставання. Миколі Михайловичу за одвічну енергію в очах і молодість, що з нього аж іскрить. Дядьку Петі за терпіння до всіх нас.  Тітці Оксані за її чуйність, доброту, лагідність, і за те, що вона – еталон жінки берегині сім’ї. Павлу і Сашку… так багато за що можна дякувати, тож скажу просто – за те, що ви в мене є – такі дружні, близькі і чимось навіть дуже рідні.
Дзензелівці – за постійні запрошення і відверту гостинність – ця місцина прототип раю на землі. І я в такому маленькому раї була тиждень…
Покинула Черкащину звісно що з певним сумом, але я повернусь туди ще! Лише на дві області України маю детальні плани до відвідин: Львівська і Черкаська. Перша – рідна. Друга – близька по духу.

02.08.2015

повернувшись із близької на рідну землю,
Ольга Врублевська

На останок – подам вам два записи знайдених в інтернеті – того, що звучало на концертах і найбільше мені припало до душі:

Ф. Шуберт – Фантазія Фа мінор (вечір закордонної музики)

В. Філіпенко – до тебе (вечір української музики)

Advertisements

5 responses »

  1. Останнім часом не встигаю все читати (сама знаєш чому). Але пишеш як завжди натхненно, цікаво і душевно. Молодець! До речі, гарно виглядаєш за кермом. Може варто задуматись про власне авто?)

    Відповіcти
  2. Olga, а ви помітили, що Черкасси звучить як на італійській cercassi, якщо б я шукала – se io cercassi….

    Відповіcти
  3. Пінгбек: Як я провела літо | опосередкована щирість

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

w

З’єднання з %s

zarazko

Just wordpress and nothing more

zentravelblog

Дорога до себе є головною.

irynaskitchen.wordpress.com/

Європейська Кухня з Іриною Чорній

Books & Lights

Write hard and clear about what hurts. Ernest Hemingway

Demyan Danylyuk

Міста. Простір. Транспорт. Деталі. Думки і люди

Дипломат

Блог про бюджетні подорожі Європою і не тільки

N.Sh.

навіяне жіночими парфумами

DumkaUa

Вільна Думка Вільної Людини

Нотатки по ходу

Маленькі відкриття, які краще записати, ніж відкривати знову

UaBanker

Про фінанси і не тільки

Bike Traveller's Blog

Подорожі, фотографії, роздуми

yulitravel

подорожі з книжками і кавою

Непублічні історії

розказані вголос

Проза і публіцистика

Блог про книжки, людей та час

О простых вещах

enjoy the little things

N! думок

n->∞ (Я спраглий до знань)

Ola life

розмови із собою

%d блогерам подобається це: