Найсучасніша перлина Грузії

Posted on

Даруйте за таку тривалу затримку – сесія заважала писати.

Отож, після того як наш новий товариш Георгій посадив нас на автобус ми рушили у напрямку Батумі.
В дорозі ми не мали нагоди як слід розгледіти пейзажі, бо грузини-попутники помітивши «нетипових» людей тут же почали цікавитись нашими особистостями, а довідавшись, що ми з України взагалі засипали питаннями, найбільше з нами розмовляв один грузин і по приїзді в Батумі він… почав щиро вибачатись, що пересідає на інший автобус і тому не може нас запросити погостювати в його домі. Це звучало дуже щиро і викликало ступор у нас – як так: цілком не знайома людина, яка просто розговорилась з нами в автобусі, приносить свої вибачення за те, що не може запросити в гості?! Дивина якась. Однак гостинності грузинів нема меж.В першу чергу з автовокзалу ми почали шукати наш хостел. Для цього заручились підтримкою люб’язних грузинів, які чуючи питання туристів не можуть не відгукнутись.
До речі: язык і language вам у поміч: зі старшими людьми розмова ведеться російською, з молодими людьми віку 20-ти – англійською, лише винятки знають російську.
Зупинились ми у «Batumi Sun Hostel» на вул.Лермонтова, 24 – який дуже усім вам раджу! В переведенні грошей вийшло 10$ людини за ніч, спали ми в окремій кімнаті на трьох осіб, ванна звісно що спільна. Хостел близько до центру міста і до пляжу.
На обід ми почастували рибкою, бо нас попереджали, що у Батумі неодмінно слід скуштувати рибу, звісно що із смачнючими грузинськими соусами. Порада вельми слушна – рибка дійсно того варта!
Батумі здебільшого сучасне місто. У всьому: будинки, готелі, фонтани, парки, університети… Колишній президент Саакашвілі чимало інвестував у його розвиток, тож на кожному кроці вас вражатимуть помпезні ультрасучасні споруди, височенні і грандіозні.
До речі, так дивно – усі люди коли чули, що ми з України питались: «Как там у вас наш Міша?», ну ми ж про свого президента не кажемо «Петя», а вони дійсно дуже по панібрацьки про нього відгукуються і з того, що ми чули (а спілкувались ми не мало) люди були задоволенні його правлінням.
Чесно кажучи описувати зараз наш маршрут по центру Батумі навіть нема сенсу. Минуло 3 тижні, а у мене при згадці досі одні емоції, на кожному кроці, чесно – на кожному кроці (!) щось вражає. Архітектуру – як і сучасну, так і старовинну тут можна спостерігати без упину. Мабуть найбільше в’їлась у пам’ять вежа алфавіту, цікавезна штука.
Чим дуже повезло – ми, три дівчини не так вже й добре до того знайомі між собою у мандрівці одразу знайшли спільну мову і у всіх нас була одна дуже проста мета: побачити ВСЕ. Для цього ми озброїлись картою і намотували нескінченні кілометражі.
Одна халепа – в грузинів гаряча кров і три дівчини туристки аж надто до себе привертають увагу, будьте обережні. Те й діло можуть нав’язуватись дещо назойливі типи і пропонувати піти з ними в ресторан, і з виразу обличчя зрозуміло що про гостинність вже зовсім не йдеться.
Безкінечні години прогулянок перейшли у символічну вечерю: на березі моря, під захід сонця із Сапераві, сиром, фруктами, хачапурі і абсолютним захватом від Грузії, хоча то був лише наш перший день там.
Щоб закріпити враження ми прокатались на колесі огляду і поглянули на нічне Батумі з висоти – не шкодуйте грошей, воно того варте!
Далі ми рушили до ще одного пункту призначення – невеличкої частинки середньовічного духу європейськості у Батумі  – площа Піацца.
А тоді поволі рушили у напрямку до хостелу. Втомились за день надзвичайно, проте спогадів – море.
Дивовижно!… Батумі – усім раджу.

29.09.2015

Захоплена порадниця,
Ольга Врублевська

Advertisements

6 responses »

  1. Дуже захоплююча розповідь, яка передає враження навіть через екран монітора. Знаю що Оля Супрун(https://www.facebook.com/olasuprun?fref=ts), ви знею не пересікались в Грузії..???

    Відповіcти
  2. >ну ми ж про свого президента не кажемо «Петя»
    не знаю як ви, але особисто я і ще знаю багато кого, хто каже на нашого преза – “Петя-Порох”

    Відповіcти
  3. ну це так ми на нього каже мо із “великої любові до його “ЖИТТЯ ПО-НОВОМУ””. А щодо Грузії думаю, думаю що це точно не так. Зважаючи на такі чудові фото міста Батумі, розумію що тут інвестовано дуже багато коштів за останні кілька років. P.S. Раз в автобусі чула одну розповідь, як чеський президент пив пиво у простому ПАБі з містянами. Він вітався із усіма, хоч нікого особисто не знав і був без охорони. А ви собі уявіть чи можна так приступити до нашого “Пороха”???

    Відповіcти
    • Так, саме це я і мала на увазі, що говориться по “панібратськи”, цілком як про рівну людину, наче говориш про твого близького товариша.

      Відповіcти
  4. Пінгбек: Вина забагато не буває | опосередкована щирість

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s

zarazko

Just wordpress and nothing more

zentravelblog

Дорога до себе є головною.

Books & Lights

Write hard and clear about what hurts. Ernest Hemingway

Demyan Danylyuk

Міста. Простір. Транспорт. Деталі. Думки і люди

Дипломат

Блог про бюджетні подорожі Європою і не тільки

N.Sh.

навіяне жіночими парфумами

DumkaUa

Вільна Думка Вільної Людини

Нотатки по ходу

Маленькі відкриття, які краще записати, ніж відкривати знову

UaBanker

Про фінанси і не тільки

Bike Traveller's Blog

Подорожі, фотографії, роздуми

yulitravel

подорожі з книжками і кавою

Непублічні історії

розказані вголос

Проза і публіцистика

Блог про книжки, людей та час

О простых вещах

enjoy the little things

N! думок

n->∞ (Я спраглий до знань)

Ola life

розмови із собою

%d блогерам подобається це: