Місто Любові, місто Вина і реалізація моїх мрій

Posted on

Ранок мого 22-го року з дня народження розпочався з чашки кави звареної мексиканцем. (а вам щодня мексиканці каву варять? 🙂 ) Густаво зранку готуючи собі сніданок запропонував й нам. Відмовитись було неможливо. То була найміцніша і найгіркіша кава, яку я бодай коли пила. Тим не менше, було смачно.
А пан Георгій, наш новий товариш – таксист вже чекав на нас біля хостелу, і ми вирушили у мандрівку на схід країни.
Першою нашою зупинкою був монастир святої Ніно, що в східному регіоні Грузії – Кахетії, з виглядом на Сігнагі. В сам монастир і прилеглий до нього храм ми не заходили, але вже раз опинились там подались на тамтешню «атракцію» -джерело крижаної води, яка б’є з каменя, й набирається у вибоїну в скалі. Туди треба зануритись.
Черга туди величезна, але вже раз там були вирішили таки сходити. Відчуття таке наче вам ампутують легені без наркозу. Але нічо, вийшли, одягнулись і подались у подальші мандри.
Наступною зупинкою було Сігнагі – так зване місто любові. Чому його звуть саме так не знаю, однак певний шарм в цьому місті є – я одразу ж закохалась у ці милі вулички, тендітні будиночки з оранджево-червоними дахами, і в бруківку на якій виблискувало осіннє сонечко. Неповторні барви. Емоційне місто. В наступне повернусь туди на довше, бо на жаль часу в нас було обмаль.
(зате зробила знімок на статуї ослика! І байдуже що я ніби – доросла і серйозна дівка 22-х років, дзуськи – в мені живе дитина).
Також у Сігнагі і пообідали. Запеченими печерицями під сиром та запеченою яловичиною в томатному соусі. Все як завжди мало неповторний смак.
Післяобіду ми прогулялись цим мальовничим містечком, полюбувались краєвидом, до речі ледь не забула – з Сігнагі вам відкривається вид на відому Алазанську долину. На її фоні виразно видніється перлина архітектури – храм св.Георгія, до якого ми спустились аби погледіти зблизька на цю витончену будівлю.
Словом, від Сігнагі суцільні емоції та рекомендації поїхати.
Далі ми подались у Квареллі, на винну корпорацію Кіндзмараулі. Тут ви можете безкоштовно (!) відвідати екскурсію (різними мовами) і побачити на власні очі як працює масове виробництво вина та безкоштовно (!!!) взяти участь у дегустації вин (ох, і надегустувались ми…) І звісно ж – є фірмова крамниця, де продається вино найрізноманітніших видів та чача.
Раджу відвідати це місце, оскільки все одно комусь та й захочете привезти з Грузії вино. У цій крамниці воно значно дешевше, аніж в супермаркетах, ще й з нагодою купити те, що пробував. Ми добряче прикупились та й ще й пан Георгій довідавшись, що в мене день народження подарував нам три пляшки.
Після цього ми поїхали на штучне, проте дуже красиве озеро Іллі та недовго пройшлись вздовж.
А тоді ще навідались у Ціндалі – музей Олександра Чавчавадзе – розкішна вілла і всередині і ззовні, цікава до огляду.
Словом, ми зробили тур Кахетією, одним з найживописніших регіонів Грузії і безперестанку вдивлялись в красу цієї країни.
Ця поїздка зайняла нам весь день, ми намотали понад 300 км, однак були страшенно задоволені, оскільки пан Георгій дотримався слова: «я мої гроші заробляю чесно – ви побачите все».
Звісно, не все. Здається всю красу Грузії не можна побачити повністю, однак навідуватись туди знову і знову хочеться.
В дорозі ми розмовляли про грузинські реалії (я в шоці від доброякісного функціонування їхньої поліції та загального законопорядку та законопослушності громадян – словом, нам є до чого прагнути).
Заодно завдяки розповідям пана Георгія визначили, що в наступне у Грузію варто їхати «глибшою» осінню – коли вже зібрано урожай, ріжуть свиней, готують чачу і повсюди жарять шашлик…
Повернулись у хостел близько 20:00, загружені пляшками, чим викликали шок у матері Тамари (яка інколи навідувалась аби допомагати хазяйнувати дочці).
А далі… скромна я – в мої 22 роки вперше в житті зацікавилась питаннями: скільки алкоголю можна ввозити на митну територію України? (зокрема скільки вина), що буде якщо ввозити контрабанду? Та низка інших…
Питання були вельми не втішними і ми сушили собі голову як то провезти чим побільше вина через Бориспіль.
Перед тим ще влаштували посиденьки з китайцем, адже з хостелу вибували ми, наша черга пригощати (кількість пляшок, що на той час була у нас на руках є суворою таємницею і підлягає до розголошення лише найближчим людям).
Та не зважаючи на чудове грузинське вино і смачнючий сир, в той вечір настрій був дещо сумний. Ми наближались до вильоту. Покидати цю чудову країну зовсім не хотілось.
Пішли спати з усвідомленням, що зранку від’їжджаємо.
Так минуло моє 22-х річчя. Без шумних п’янок, гулянок та галасливих вітань. І минуло добре. Бо в той день я подумала: невже я таки приїхала в Грузію? Невже моя мрія здійснилась? А потім подумала –ні, не здійснилась. То я її здійснила. Шлях до Грузії складався із сотні великих та маленьких зусиль, і я таки дійшла до того, аби любуватись тим дивовижним краєм, яким марю і досі.

13.10.2015

Реалізовуючи себе і своє,
Ольга Врублевська

P.S. раджу їздити на екскурсії з паном Георгієм – людина совісна, цікавий співбесідник, в своїй справі професіонал – всюди завезе і все покаже. Їздить фахово і безпечно. Ось його номер телефону: 557 77 98 58 Giorgi, розмовляє російською.

Advertisements

3 responses »

  1. “Невже моя мрія здійснилась? А потім подумала –ні, не здійснилась. То я її здійснила. Шлях до Грузії складався із сотні великих та маленьких зусиль” – усіляко підтримую та аплодую вашим словам. Так і має бути)

    Відповіcти
    • Дякую за підтримку! Завжди приємні однодумці! 🙂
      Побільше б людей, які б САМІ прагнули і САМІ досягали, аніж попусту прикидатись нещасними і нарікати…

      Відповіcти
  2. Пінгбек: Вина забагато не буває | опосередкована щирість

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

w

З’єднання з %s

zarazko

Just wordpress and nothing more

zentravelblog

Дорога до себе є головною.

irynaskitchen.wordpress.com/

Європейська Кухня з Іриною Чорній

Books & Lights

Write hard and clear about what hurts. Ernest Hemingway

Demyan Danylyuk

Міста. Простір. Транспорт. Деталі. Думки і люди

Дипломат

Блог про бюджетні подорожі Європою і не тільки

N.Sh.

навіяне жіночими парфумами

DumkaUa

Вільна Думка Вільної Людини

Нотатки по ходу

Маленькі відкриття, які краще записати, ніж відкривати знову

UaBanker

Про фінанси і не тільки

Bike Traveller's Blog

Подорожі, фотографії, роздуми

yulitravel

подорожі з книжками і кавою

Непублічні історії

розказані вголос

Проза і публіцистика

Блог про книжки, людей та час

О простых вещах

enjoy the little things

N! думок

n->∞ (Я спраглий до знань)

Ola life

розмови із собою

%d блогерам подобається це: