Державні курятники, оплата сервісу та хто головний

Posted on

Алло, доброго дня, … … ! Це студентка Врублевська, в четвер я залишала на Вашому столі диплом, скажіть, будь ласка, чи мали Ви можливість його переглянути?
(надзвичайно голосним криком):
що ти мені дзвониш? Що ви мене всі насилуєте! я не маю часу! в мене 8 непрочитаних листів на пошті! я зайнятий! відстаньте від мене!….
(і ще низка хамства, від якого я просто відставила трубку телефону подалі від вуха аби не чути)
вибачте, будь ласка, я не хотіла Вас турбувати, просто телефоную аби запитатись чи мали ви можливість…
відстань від мене!
Кинув трубку. Зрештою, він – професор. Згідно до умов, якими ми самі себе прирекли в цьому соціумі він має “право” так вчити з тією, що нижче по рангу – якась там студентка.
Мене звісно це обурило.
Я могла б навести приклад скільки у мене роботи і що таке 70 непрочитаних листів, коли тобі надзвонює начальство і одна справа пріоритетніше іншої, і все треба встигнути вчасно зробити. Та річ не в мені.
Йдеться про нього. Цей чудо професор – державний працівник, перекладається як: “особа, що утримується на кошти платників податку“, на мої також тобто.Але ні! Навіть не це обурює мене.
Бачте, по даній спеціальності нема державного заочного. Я вчусь на платному. Це означає, що кожних півроку з товстим гаманцем я приходила в Ощадбанк і відвалювала неймовірну кругленьку суму на фінансування цього закладу, цього факультету, конкретно цієї кафедри і навіть цієї лінивої воші, (яка не є рядовим викладачем, а займає керівну посаду).
Тобто я – двічі, податками і прямим платежем, профінансувала цей заклад.
Зазвичай в цьому світі ми витрачаємо кошти за двох умов: благодійність (що не стосується цього випадку) та для придбання товару чи послуги.
Отже, університет надає мені, студентці, освітню послугу. Я – клієнт, який за цю послугу платить сповна.
Що ви робите коли купуєте товар у магазині? Ви вимагаєте якості, звісна річ. А ще, Ви вимагаєте хоч мінімальної, але поваги до себе, бо Ви – клієнт і приносите дохід своєю покупкою.
Так от, я – клієнт освітньої послуги. Я сплачую мої кошти і хочу відповідного сервісу. Ні, я не вимагаю, аби принесений мною диплом тут же брався на огляд, на перевірку, аби всі метушились аби його переглянути.
Але сучий ти сину, ти можеш принаймні не хамити?!
Проблема в цій системі, яку всім так багатослівно кортить змінити, що вона крутиться навколо не тих.
У ВНЗ головні не викладачі. Головні – студенти, бо вони – є клієнтами послуги. А викладачі – лише виконавці, що зобов’язані якісно виконувати роботу.
В лікарнях головні не лікарі. Головні – пацієнти. Бо вони утримують лікарів і за необхідності приходять забрати те, що вже здавна оплачене.
І так в кожній держ.установі, де поки що все не так.
Я вже двічі (тут вперше, тут вдруге) писала як воно в нас – абсолютний курятник, за принципом: “треба насрати на того, що на нижній планці і зіштовхнути того, хто на одній планці з тобою“, даруйте грубий вислів, слів з пісні не викинеш.
Отож, в моєму випадку є професор, який почувається на високій планці. І є я. І скажу вам чесно: я почуваюсь абсолютно обісраною.

07.12.2015
остогидло до неймовірності,
Ольга Врублевська

Advertisements

4 responses »

  1. Кагби все правильно, але хочу застерегти від категоричності на тему «головні студенти», «головні пацієнти». Чи ВУЗу чи лікарні ти платиш за послуги фахівця. Так само як магазину за товари. Ніхто не головний і ніхто не другорядний. Кожен має свої права і обов’язки. Покупця, який себе буйно веде, з магазину виставить охорона і пофігу, що в нього гроші. Клієнт не завжди правий.
    Тобі нахамили – ти справедливо обурюєшся, але з формулюваннями обережніше….

    Відповіcти
  2. Та то все прояви колишнього совка. Але то він себе скорше обісрав черговий раз. Показав себе як якась істеричка, яку ще й насилують. Про нього ще і публікацію написали, правда не вказали ім”я, але то і не так вже важливо.

    Відповіcти
  3. Якщо вам продали неякісний товар, у вигляді того горе-профа, то зверніться у державну інспекцію з питань захисту прав споживачів ;))))

    Відповіcти
  4. От би записати розмову на диктофон та на ютуб вигрузити, так щоб то навіть до міністра освіти дійшло. Думаю цьому недопрофесору було б “весело”, але певно тільки так з ними треба чинити.

    Відповіcти

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s

zarazko

Just wordpress and nothing more

zentravelblog

Дорога до себе є головною.

Books & Lights

Write hard and clear about what hurts. Ernest Hemingway

Demyan Danylyuk

Міста. Простір. Транспорт. Деталі. Думки і люди

Дипломат

Блог про бюджетні подорожі Європою і не тільки

N.Sh.

навіяне жіночими парфумами

DumkaUa

Вільна Думка Вільної Людини

Нотатки по ходу

Маленькі відкриття, які краще записати, ніж відкривати знову

UaBanker

Про фінанси і не тільки

Bike Traveller's Blog

Подорожі, фотографії, роздуми

yulitravel

подорожі з книжками і кавою

Непублічні історії

розказані вголос

Проза і публіцистика

Блог про книжки, людей та час

О простых вещах

enjoy the little things

N! думок

n->∞ (Я спраглий до знань)

Ola life

розмови із собою

%d блогерам подобається це: