То де баланс?

Posted on

БалансБатько моєї учениці дуже заклопотана і дуже розумна людина. У нього завжди багато справ, бізнес-зустрічей, йому доводиться затримуватись на роботі та… часто відлучатись у відрядження.
Коли його нема, помітно що в них вдома чогось не вистачає. Ну наче б то все як завжди (бо яке мені діло до її батька, я з ним лише вітаюсь, спілкуюсь більше з матір’ю), однак атмосфера якась не така.
І коли я там, то чомусь відчувається – батько повинен бути в домі. В нього там двоє дітей і його присутності там потребують.
Але одного разу я поглянула на цю ситуацію з іншого боку.
Керівник підприємства. Теж вічно заклопотаний. Так само повно справ, бізнес-зустрічей, завжди допізна на роботі, і також часто у роз’їздах. Коли його нема – на роботі своєрідний кризис. Бо його теж там потребують – настанов, порад, пояснень, вже й не згадуючи про бюрократію. В ньому особлива потреба. І коли він нам потрібен, навіть якщо це пізній вечір, ми не думаємо про те, що десь він потрібен ще двом дітям. У нас там надто масштабні події щоб про це думати.
І чомусь тепер щоразу приходячи до учениці, коли батька нема вдома, я наче виправдовуючи його згадую того, іншого, який теж допізна на роботі. Бо я знаю що він робить, яка з цього користь і скільки завдяки його голові людей отримало роботу  і скількох людей він навчив.
Порівнюю їх двох, практично таких однакових, знаючи обох з протилежних сторін. І розумію, що обидва потрібні – і тут, на роботі, і там – удома.
І можна звісно казати, що не в грошах щастя, що насамперед сім’я та духовні цінності, та деколи не всі люди працюють лише задля грошей, є й ті у кого за мету розвиток цієї країни і роблять вони це своєю працею.
От і виникає питання: то де баланс? Як врівноважити терези між цими двома, такими далекими світами? Чи все ж потрібно обирати щось одне і кудись таки доведеться переважити?
Я без відповіді.

10.02.2016

Ольга Врублевська

Advertisements

6 responses »

  1. Олександр Шевченко

    Просто Господь повинен завжди бути на першому місці, а світова метушня до добра ніколи не приводить, як видно з історії людства. Усе треба робити дякуючи Богу, тоді буде й інше, в сто крат більше, ось так 🙂

    Відповіcти
    • Тобто Ви кажете між сім’єю та роботою обирати третє – Бога?

      Відповіcти
    • А що буде інше, в сто крат більше? Якщо світова метушня до добра ніколи не приводить, то виходить тоді, що не треба нічого робити, бо все, що ми робимо і є метушня. І до якого добра ніколи світова метушня не приводить? Що Ви розумієте під тим “добром”?

      Відповіcти
  2. Ти зачепила дуже цікаву тему. І однозначної відповіді, мабуть, немає. Кожен сам обирає пріоритети. А баланс між роботою і сім’єю, на мою думку, дуже хитке поняття. Декому, хто обирає і кар’єру, і сім’ю, за їхніми ж словами, вдається тримати баланс. А що таке баланс? І роботі, і сім’ї приділяти порівно уваги? Бути і хорошим сім’янином, і бізнес-меном/леді? На чию думку?
    Обирати завжди потрібно. Але незамінними ми є вдома. Для наших близьких. Дитині тата ніхто ніколи не замінить. І, якщо нам здається, що декілька годин, що ми затримуємось на роботі важливіші за якісний час, проведений з близькими, рано чи пізно ми про це будемо шкодувати. Звісно, майже кожен з нас ходить на роботу, має обов’язки, але в певні життєві моменти, наші рідні потребують нас, як ніколи. І ми повинні бути поряд.
    Ми можемо старатись тримати баланс, але обирати , на мою думку, все одно доведеться. І ми повинні самі перед собою бути чесним, що для нас є важливішим саме тут і зараз.

    Відповіcти
    • Звісна річ, так воно є і усвідомити що таке той баланс і як його втримати – справа не з простих.
      Але бувають і складні випадки. Так, здебільшого ми сприймаємо людей, які багато працюють як бізнесменів, що шаленіють від грошей. Але і тут буває різне.
      До прикладу, коли я жила в Італії в сусідньому домі жила сім’я одного лікаря (там це вельми престижна і дуже добре оплачувана професія). І все в них було: і дім гарний, і авто класне, і мама безробітна дома сиділа, бо не відчувала потреби працювати з таким доходом чоловіка. От тільки тата ніколи не було – він хірург реанімаційного відділення. І на кожен перший зов біг в лікарню і ночами там засиджувався. А власні діти його не бачили. Можна сказати, що що він теж “неправильно балансував” і надто багато приділяв уваги роботі і нехтував дітьми… а з іншого боку – він ж рятував людські життя!
      Тому тема не проста і не однозначна. Просто я чомусь подумки почала виправдовувати осіб, які багато працюють, не задля грошей, а задля того, щоб хоч частково змінити і покращити цей світ.
      Так, вони жертвують своїми дітьми. Але… тут можна і біблійний приклад привести, що Господь свого єдиного сина послав на землю задля спасіння цілого світу. Можливо не вельми вірна паралель, та щось в цьому є.
      Принаймні я чомусь задумалась…

      Відповіcти
  3. То таке питання, на яке нема конкретної відповіді. Кожен має свою голову на плечах, от нехай нею і думає, як втримати баланс. І взагалі, кожен по свому бачить той баланс, бо в кожного свої обставини і т.д.. Але на мою думку, якщо хотіти то завжди можна знайти якийсь вихід.

    Відповіcти

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

w

З’єднання з %s

zarazko

Just wordpress and nothing more

zentravelblog

Дорога до себе є головною.

irynaskitchen.wordpress.com/

Європейська Кухня з Іриною Чорній

Books & Lights

Write hard and clear about what hurts. Ernest Hemingway

Demyan Danylyuk

Міста. Простір. Транспорт. Деталі. Думки і люди

Дипломат

Блог про бюджетні подорожі Європою і не тільки

N.Sh.

навіяне жіночими парфумами

DumkaUa

Вільна Думка Вільної Людини

Нотатки по ходу

Маленькі відкриття, які краще записати, ніж відкривати знову

UaBanker

Про фінанси і не тільки

Bike Traveller's Blog

Подорожі, фотографії, роздуми

yulitravel

подорожі з книжками і кавою

Непублічні історії

розказані вголос

Проза і публіцистика

Блог про книжки, людей та час

О простых вещах

enjoy the little things

N! думок

n->∞ (Я спраглий до знань)

Ola life

розмови із собою

%d блогерам подобається це: