Столичний шарм, бомбезний захват та пів качки

Posted on

fyouw8uua0g16 лютого я прилетіла у Варшаву і тим самим відвідала 7-ме місто із переліку столиць, де я побувала.
Столиці – то завжди міста з особливим шармом і їм притаманний власний автентичний стиль. Тільки у столицях може поєднуватись хмарочос поруч із середньовічними спорудами і хоч багато хто плюється, що таке поєднання гидке, я все ж відчуваю від цього своєрідний захват, коли зовсім поруч між собою історична розкіш та заклопотаний бізнес.
Щоправда, почався візит у Варшаву не надто вдало. Автобус з аеропорту кудись привіз, висадив, GPS на телефоні заглючив і де ти є хтозна. На щастя я страхуюсь паперовими картами, які обожнюю розглядати, шукати на них місцезнаходження та подумки малювати маршрути. А ще були добрі поліцейські, які вказали «так, ви тут».
Потім ще були пригоди з пошуком заброньованого готелю, коли йдеш в один кінець вулиці, а він виявився у протилежному… словом, весело, не обійшлось без пригод.
І майже одразу чекало розчарування: відомий сад на даху бібліотеки Варшавського університету був у доволі плачевному стані, зважаючи на пору року. Шкода, адже дуже хотілось відвідати цей сад про який чимало чула, однак гадаю, що доведеться колись ще навідатись у Варшаву, сподіваюсь у теплішій порі і зможу полюбуватись цією дивовижею.
Тим не менше, не зважаючи на те, що у Варшаві було ще холодніше, аніж у північному Гданську і вітер був противний, десь об 11-й моя нога таки ступила на Краківське передмістя і поки я ним йшла я постійно повторювала «Бомбезно!» чомусь саме таке чудове враження на мене справила найцентральніша вулиця Варшави. За нею була Замкова площа, площа Ринок, а емоції від оглядання все не вщухали і зазвичай багатослівна я повторювала лиш «Бомбезно!»
Не менш цікава пригода, що зветься «півкачки» трапилась ввечері. Наслухавшись про традиційну польську страву – печену качку, я вирішила, що мушу її скуштувати. Пошуки почались із центральної вулиці Новий Світ, на благо, всі заклади виставляють меню назовні.
В першому ж закладі я побачила, що цієї страви подають або ¼ або половину. Сказавши собі, що четвертина то мабуть замало і варто оглянути інші варіанти аби її була половина. З цим настроєм довелось обійти ще щонайменше 20 закладів. Під одним я навіть сперечалась з якимось працівником закладу, що тільки качача грудинка в страві то замало. Він мені каже – нічо собі замало 300 грам, а я йому «ні, має бути півкачки!»
Пошуки продовжились тим, що заклади поволі почали зачинятись. Тож довелось повернутись у самий перший, що бачила. Заклад SPECJALY REGIONALNE  вельми популярний серед іноземців. Наша офіціантка розмовляла російською. На моє замовлення півкачки (у порцію до якої входить гарнір з картоплі, салат з бурячків, печені яблука та соус з журавлини) офіціантка ошарашено перепитала чи саме пів. Я ствердно повторила. Тоді вона мені сказала «это очень много», але я знову підтвердила.
Словом, коли несли мою страву оглядався весь ресторанчик. А коли її поставили переді мною по-моєму всі дивились з думкою «як вона то все з’їсть».
Тим не менше – не лишилось ні крихти, адже смачнішої птиці я ще в житті не їла! А опісля подужала ще й десерт! 🙂 а заклад з їхньою смачною кухнею всім раджу! (ціни щоправда дещо вищі за середні польські).
На другий день після огляду ненависної полякам, та все ж своєрідного символу – сталінської висотки, був запланований візит у Вілянув (такий район), саме там знаходиться палац Яна ІІІ. Дістатись туди дуже просто – з центру їдете на кінцеву зупинку 116 або 180 автобусу (тут мушу додати, що міський громадський транспорт та транспортне сполучення у Варшаві напрочуд хороші та зручні). Спершу вам здається наче ви покидаєте столицю і їдете в сторону якогось Сихова (пояснення для осіб з інших міст – наче сідаєте в Києві на Майдані Незалежності на автобус в напрямку до королівського палацу, а він вас везе на Троєщину). Проте не турбуйтесь – палаци ж колись були за містом 🙂
Відвідати Вілянув варто – це такий собі Версаль. Адже збудовано його було щоб французькій дружині короля палац нагадував Францію.
Не знаю як там королеві, а і справді палац неймовірний!
Після обіду знову був обхід центральних вулиць та площ. Краківським передмістям за два дні туди-сюди пройшлась разів зо шість, настільки сподобалось. Ще були вулиця Півна, Фрета, площі Ринок старого міста і Ринок нового міста… словом, центр Варшави розлогий і вражаючий, прогулюватись можна досхочу.
І остання порада, що дам: Restauracja Bazyliszek. На площі Ринок Старого міста. Заклад переповнений. Коли ви проходите вам кажуть зачекати, а коли сідаєте за столик кажуть до якої години максимум можете сидіти. Все тому, що вільне місце тут – рідкість. Ввечері всі столики заброньовані. Вдень море народу. Ціни як на центр міста нижчі середніх. Порції – більше, ніж просто великі. Кухня смачнезна. От тому і такий наплив народу. Матимете нагоду – завітайте.
Ну а моя тижнева мандрівка дійшла до завершення і ввечері я автобусом поверталась до Львова. У Варшаву більш, ніж певна, що ще повернусь. Вона сповнена незабутнього шарму, що заманює туди знову.
Дякую Польщі за смакоту, за враження, за холодний, але приязний прийом. Все чудесно.

25.02.2016

Крякаю мов качечка 🙂
Ольга Врублевська

Advertisements

5 responses »

  1. Пів качки 😀 Ті поляки не знали з ким зв’язуються. Ті об’єми хавчику, які ти вважаєш нормальними я ніколи не забуду 🙂

    Відповіcти
  2. Я у Варшаві був декілька разів, але завжди використовував її транзитний пункт, тому і половини місць описаних тобою не бачив. Можна використовувати як путівник :))

    Відповіcти
    • Направду кажучи, моя стаття не дуже схожа як путівник.
      Перед поїздкою я завжди шукаю статті в неті, де ретельно розписано що варто побачити.
      В моїх статтях цього всього не переповідаю, бо не бачу сенсу – є люди які вже професійно це зробили і пояснили що і чому варто відвідати, та ще й зробили короткий історичний опис місця.
      Я в такі подробиці не вдаюсь, натомість лишень резюмую мою подорож, ділюсь враженнями і можу дати якісь рекомендації з власного досвіду.
      Для візиту у Варшаву скористалась цим “путівником” http://travel.tochka.net/6729-dostoprimechatelnosti-varshavy-za-24-chasa/

      Відповіcти
  3. Пінгбек: Варшава із зеленої точки зору | опосередкована щирість

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s

zarazko

Just wordpress and nothing more

zentravelblog

Дорога до себе є головною.

irynaskitchen.wordpress.com/

Європейська Кухня з Іриною Чорній

Books & Lights

Write hard and clear about what hurts. Ernest Hemingway

Demyan Danylyuk

Міста. Простір. Транспорт. Деталі. Думки і люди

Дипломат

Блог про бюджетні подорожі Європою і не тільки

N.Sh.

навіяне жіночими парфумами

DumkaUa

Вільна Думка Вільної Людини

Нотатки по ходу

Маленькі відкриття, які краще записати, ніж відкривати знову

UaBanker

Про фінанси і не тільки

Bike Traveller's Blog

Подорожі, фотографії, роздуми

yulitravel

подорожі з книжками і кавою

Непублічні історії

розказані вголос

Проза і публіцистика

Блог про книжки, людей та час

О простых вещах

enjoy the little things

N! думок

n->∞ (Я спраглий до знань)

Ola life

розмови із собою

%d блогерам подобається це: