Шокуюча розкіш столиці

Posted on

На вихідних я знову навідалась у Київ. Мушу одразу попросити вибачення у тих мешканців-товаришів столиці з якими зустрітись не вдалось. Так багато їх вже назбиралось, що за один візит і не побачиш всіх.
Несподівано для себе я пересвідчилась, що Київ, якого я завжди так боялась і в якому ніяк не могла зорієнтуватись незвичним чином закрався у мою підсвідомість. І тепер я не плутаю лівий берег з правим, орієнтуюсь в центрі, знаю куди як пройти, і навіть пам’ятаю розташування кількох станцій метро.
Цей же мій візит в столицю відзначився відвіданими місць, де досі не була і які справляють приголомшливе враження.
Перше. Михайлівський золотоверхий. Так, це отой помпезний храм з надзвичайними куполами. Як я довідалась в той день, його було зруйновано за Радянщини та відбудовано за незалежної України. Безперечно, архітектурна цінність України. Проте побачений в храмі прайс-лист послуг, які можна замовити мене добив. Як це взагалі виглядає: “Добрий день, мені сьогодні будь ласка згадку в Бога на 5 імен. О, у вас сорокаденна акція? Звісно скористаюсь, тоді нехай Бог ще 10 імен згадає“. Єресь! Ще би рекламний банер впаяли під лозунгом “купи собі Бога!”, безстидники.
Я б не обурювалась якби було написано чесно “архітектурна пам’ятка потребує утримання, просимо допомогти коштами”, я б і сама профінансувала цю перлину, однак ТАКЕ…
Друге. Софія Київська. Тут принаймні все по-чесному і за вхід треба платити. Нарешті відвідала. Квиток all inclusive коштує 80 грн. У вартість входить годинна екскурсія. Без зайвих вагань всім рекомендую навідатись! Надзвичайно цікаво. Розповідають не лише про історію храму Софії, а й про історичні мозаїки та фрески, про дорогоцінний саркофаг Ярослава Мудрого, про тонкощі збудування Києва за різних князів та загалом про історію нашої столиці. Словом, враження незрівнянні! Заодно можна відвідати дім Митрополита, та піднятись на дзвіницю і оглянути панораму міста.
Третє. Так склалась іронія долі, що у далекому липні 2013, коли я підсумовувала мій візит у Краків і про події Майдану не можна було і думати, я написала у цій статті: “особисто на мене царські палати не справили надзвичайного враження […] я дивлячись думаю яких злиднів зазнав тоді народ, поки ці вельможі купались в скарбах […] хоча і зараз не краще, […] Може коли й мої нащадки поїдуть в Межигір’я дивитись на розкоші і чи хтось тоді згадає про бідність народу?”
Чекати коли поїдуть нащадки не довелось. Поїхала і я сама туди. Враження шокуюче. Так, з одного боку це наче те саме що відвідувати старовинні королівські палаци і дивуватись “ото жили королі”, можна гуляти цими акуратними доріжками і зараз все за символічну плату доступне нам, а з іншого боку… це відбувалось в мої дні і серед грошей, які крались у держави були і мої.
Розкіш нечувана, словами не описати. Чого ж може сягнути людська жадність. Територія величезна і обійшовши за 2,5 годин 10 кілометрів ми бачили ще не все. Але з усього цього мене найбільше вразило завершення.
В зв’язку з помилкою дороги ми приїхали в Межигір’я не з центрального входу, а зі заднього, так як би з входу прислуги. От виїжджаєш ти, за тобою лишається величезна розкіш, 5 метровий паркан і буквально за пару метрів лісу бідося. Страшні і бідні хати. А десь зовсім поруч них все в розкоші…
Попрощалась з Києвом. Враження дивні . З одного боку цікаво було на всі 3 пункти глянути, з іншого – грошова прожерливість  шокувала. Та і такі враження є частиною мандрівок, нічого вдіяти.

30.03.2016

з двоякими враженнями,
Ольга Врублевська

Дякую Ярославу та Наталі, що прийняли у себе, склали компанію та провели екскурсію.

Advertisements

7 responses »

  1. Жлобство віддаляє Київ від багатьох європейських столиць

    Відповіcти
    • Як на мене, то найбарижніше місце останні роки – Львів. Колишній затишок перетворився на злачні місця для туристів, за це -гроші, за це – гроші, так, платіть, це ж львівська (!) кава, це ж львівський (!)шоколад, це ж екскурсія львівськими вуличками. Фу! бридко…

      Відповіcти
      • А мене це не дратує.
        Хто не хоче, той не купує.
        Туристичні приманки у всьому світі такі.
        Те ж саме у Відні із Захер тортом чи у Цюриху зі шоколадом.
        Кожна місцевість пропагує своє задля туристів і я не вважаю, що їхній наплив робить місто менш затишним.
        Київ вважаю не таким комфортним.
        Як казали чимало моїх знайомих-колишніх киян (бо переїхали жити деінде) “Київ це місто для роботи, але не для життя”, багатьом (як і мені) чужий тамтешній ритм.

  2. Усі перераховані послуги платні майже в усіх церквах, це, так би мовити, офіційно, вирішується попечителями храму та громадою. Не бачу нічого поганого) Гроші від цих послуг ідуть на “зарплату” усього персоналу храму, на трапези для громади та для бідних, та на купу інших речей) Інша справа, що існує церковна корупція і ще багато усякої нездорової фігні, але щодо конкретної ситуації мені здається нічого поганого в ній немає.

    Відповіcти
    • Я не маю нічого проти грошей, які мають іти на “зарплату” обслуговуючому персоналу, бо звісно ж люди за щось мають жити.
      Однак, наскільки відомо мені ці “послуги” платні, але за БЛАГОДІЙНИМ внеском, тобто кожна людина жертвує скільки може, а церква власне і фінансує свою діяльність за рахунок благодійних спонсорських внесків, а коли висить конкретний прейскурант – це вже комерційна діяльність, що навіть з фінансової точки зору цілком протилежне, ніж благодійність (і до слова кажучи в такому випадку мала б оподатковуватись).
      А якщо відкинути фінансово-комерційну сторону і вдаритись у релігійні поняття, то у Біблії описується інцидент як Ісус виганяв торговців з храму, а тут же зараз чітка торгівля ще й прикрита його іменем, власне це мене і шокувало.

      Відповіcти
  3. Пінгбек: Підсумок небувалої весни | опосередкована щирість

  4. Пінгбек: Про закоханість у Першу столицю | опосередкована щирість

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s

zarazko

Just wordpress and nothing more

zentravelblog

Дорога до себе є головною.

irynaskitchen.wordpress.com/

Європейська Кухня з Іриною Чорній

Books & Lights

Write hard and clear about what hurts. Ernest Hemingway

Demyan Danylyuk

Міста. Простір. Транспорт. Деталі. Думки і люди

Дипломат

Блог про бюджетні подорожі Європою і не тільки

N.Sh.

навіяне жіночими парфумами

DumkaUa

Вільна Думка Вільної Людини

Нотатки по ходу

Маленькі відкриття, які краще записати, ніж відкривати знову

UaBanker

Про фінанси і не тільки

Bike Traveller's Blog

Подорожі, фотографії, роздуми

yulitravel

подорожі з книжками і кавою

Непублічні історії

розказані вголос

Проза і публіцистика

Блог про книжки, людей та час

О простых вещах

enjoy the little things

N! думок

n->∞ (Я спраглий до знань)

Ola life

розмови із собою

%d блогерам подобається це: