Знайомство з країною крізь відкриття столиці

Posted on

Отож, продовження мого білоруського опусу: Прибувши ввечері на головний вокзал білоруської столиці ми спустились у метро і придбали проїзні квитки на кілька поїздок, як виявилось – даремно, оскільки купити жетонів дешевше, а при купівлі проїзного сплачується вартість пластикової картки (матиму як сувенір з Мінська).
Поселились у готелі «У фонтана» – серед пропозицій столиці це було найнормальніше, хоча в якісь європейській країні за ті самі гроші сервіс значно ліпший. Втім, як для ночівлі готель однозначно раджу, зокрема через його дуже зручне місце розташування. А от на їхню пропозицію «повечеряйте у нашому ресторані зі знижкою 25%» не купуйтесь – їсти можна, але не так вже смачно, можу сказати страви надто банальні, як на їхню вартість, та і обслуговування не найкраще.
А от біля готелю є великий торговий центр «Карона», там є дуже затишне і цілком європейське кафе Амстердам, де можна дуже смачно поїсти і де є особливе ситне меню сніданків.
Після сніданку були закупки білоруськими товарами. Взагалі, після візиту і білоруські супермаркети, я геть по-іншому стала їх сприймати. Який совок, про що ви говорите? Стільки імпортних товарів в нас ми ніколи не бачили. Я зависла у відділі чаїв, яких більше не знайти в Україні. Риба? Так багато і всякої різної! Ну і звісно – як без білоруської сгущонки 🙂
Поїхали на вокзал, аби залишити все це добро в камерах схову, та на вході в метро нас зупинила охорона з вимогою перевірити рюкзаки, просвітили, подивились і перевірили чи в чохлі від фотоапарату дійсно фотик. Успішно минувавши все, ми подались до національної бібліотеки – станція метро Восход. Ми не квапились і як виявилось – доречно, приїхали саме на відкриття оглядової площадки на 23 поверсі (відкривається о 12:00).
Звідти краєвид був не настільки вражаючим на архітектурні багатства Мінська,  а радше можна було подивитись як Мінськ розбудовується – куди не глянь – будова, до речі абсолютна більшість будинків – панельні, щоправда вони всі насичено кольорові.
Після огляду з висоти пташиного польоту, ми знову спустились під землю і подались на огляд площі Перемоги. Насправді, вельми дивно спостерігати як всі пам’ятники, що у нас зараз демонтовуються там збережені і ще й відшліфовані.
А вже від цієї площі можна прогулятись проспектом Незалежності через парк Янки Купали, площу Октябрську, попри Главпоштамт, і аж до площі Незалежності. Нам пощастило, оскільки в Білорусії 3 липня планували святкувати день Незалежності, весь проспект був прикрашений прапорами.
По дорозі зупинились на обід в кафе «Свої», дорогувато (практично сам центр), але смачно. Цікава річ – білоруський суп, дуже м’ясний і наваристий.
Чи не найбільше вразила площа Незалежності. Надзвичайно чиста, ну просто вилизана. Тут вам і собор, і урядові будівлі, і фонтан зі зображенням всіх білоруських областей і в підземці на трьох підземних поверхах гігантський торговий центр, і лавочки і пам’ятник Леніну і багато-багато прапорів та прикрас до свята.
Вже прямуючи на вокзал (до речі, одного дня на візит і огляд Мінська цілком достатньо) і до останніх пам’ятних споруд в нашому списку «Ворота города» (з яких навпаки, радять починати знайомство з Мінськом) ми зайшли в кав’ярню. Випивши кави, на виході бармен нас спитав:

– ну как, сподобалось кофе?
– да, очень вкусно, спасибо, приезжайте также к нам во Львов випить кофе
Далі з чуваком трапились метаморфози. Він зблід і йому буквально відвисла щелепа.
– Львов? Это тот Львов??
– да, мы со Львова. Спасибо за все, до свидания!

Ми залишили спантеличеного і наляканого бармена, який вочевидь побачив тих самих фашистів-бандерців, які чомусь не кинули в нього гранатою 🙂
Вже біля «Воріт міста», які мене дуже вразили, я мала дивне відчуття ностальгії – розуміння, що я більше ніколи сюди не повернусь. Бо світ такий великий, а я така маленька, та все ж мені запам’ятається ця поїздка як неймовірна пригода моєї юності і знайомство з цією країною, про яку ми стільки не знаємо. Я не можу стверджувати, що була в совку чи що там комунізм без свободи слова і обмеження людей. Прийомні не виглядає так з першого погляду. Цілком спокійні, радісні та привітні люди, і які можливо мають більше, ніж ми з якоїсь точки зору. Словом, не володіємо ми достовірною інформацією, як і вони, судячи з того як їх лякає львівське походження. Нам є що відкривати, нам варто пізнавати країну одне-одного.
І про повернення. Назад повертались прямим потягом до Львова. Вартість плацкартних квитків майже 800 грн. Як знаєте, через Укразалізницю купити онлайн квитки на міжнародні напрямки не можливо, лише в касі. А от на сайті білоруських залізниць можна. Щоправда, там треба зареєструватись і слідкувати за інструкціями з youtube, бо реально там чорт голову зломить. І от вам маленький лайфхак: квитки Мінськ-Львів 800 грн, а якщо брати Мінськ-Гаринь (крайня точка Білорусії); Гаринь-Львів, то квитки на 20% дешевші. Не хвилюйтесь, провідники обізнані про цю схему. Багато хто так робить.
На цьому і завершились мої пригоди у Білорусії. Спасибі цій країні за знайомство, яке запам’ятаю на завжди. Мінськ став для мене не лише черговою відвіданою столицею, а й містом завдяки якому я познайомилась із Білорусією.

07.07.2016

Невпинно знайомлячись,
Ольга Врублевська

Advertisements

2 responses »

  1. В одній з оцих двох башт, які на твоєму фото, є хостел – My Hostel, в якому я зупинявся 🙂 Обирав його по принципу – ближче до вокзалу. Як виявилось, не прогадав – нормальний персонал, адекватні ціни і цікаві мешканці))

    Відповіcти

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s

zarazko

Just wordpress and nothing more

zentravelblog

Дорога до себе є головною.

irynaskitchen.wordpress.com/

Європейська Кухня з Іриною Чорній

Books & Lights

Write hard and clear about what hurts. Ernest Hemingway

Demyan Danylyuk

Міста. Простір. Транспорт. Деталі. Думки і люди

Дипломат

Блог про бюджетні подорожі Європою і не тільки

N.Sh.

навіяне жіночими парфумами

DumkaUa

Вільна Думка Вільної Людини

Нотатки по ходу

Маленькі відкриття, які краще записати, ніж відкривати знову

UaBanker

Про фінанси і не тільки

Bike Traveller's Blog

Подорожі, фотографії, роздуми

yulitravel

подорожі з книжками і кавою

Непублічні історії

розказані вголос

Проза і публіцистика

Блог про книжки, людей та час

О простых вещах

enjoy the little things

N! думок

n->∞ (Я спраглий до знань)

Ola life

розмови із собою

%d блогерам подобається це: