Італійська піца у Львові

Posted on

Дана публікація не являється рекламою жодного типу і має на меті розповісти виключно особисту думку авторки.

Ох і довго я готувалась до цієї статті! Збирала інформацію мабуть зо два роки, бо після років життя в Італії, повернувшись у рідне місто, я шукала смак тої піци, що доводилось їсти лише там. Ділюсь досвідом 🙂
Cosa NostraУ 2000-х роках з більш-менш покращенням фінансової ситуації до нас хлинула іноземна кухня і людям відкрилась нагода спробувати «іноземні смаки» не покидаючи рідного міста. Однак… чи справді автентичні ті смаки, що ми пробуємо і чи відображають вони смак тієї країни, яку ми так уявляємо коли відвідуємо цей заклад?
На жаль ні. А італійська кухня така популярна, що в скількох країнах світу я була, вона всюди є – від фешенебельних ресторанів до вуличних забігайлівок і всі вони намагаються запропонувати вам свою Італію.
Львів не виняток. Тут теж піца на кожному кроці, але після львівсько-італійської піци, поживши в Італії я зрозуміла що то небо і земля.
Франчайзингові мережі ресторанів швидкого харчування ростуть наче гриби після дощу і не встигаєш отямитись як виникають усілякі Челентано, Чикаго, Делікати і т.д. і т.п., всіх і не злічити. Це комфортний і бюджетний варіант щоб поїсти, там смачно, однак це не італійська піца.
Зауважу: самій часто доводилось відвідувати такі мережі (серед усіх надаю перевагу Челентано), і я не критикую їх страви. Але це – український тип італійської кухні.
Який критерій справді італійської піци? Вона повинна складатись з італійських інгредієнтів. Ні, без думки, що «шинка – то майже то саме що прошутто крудо», бо це вже українські продукти. Мішанина продуктів «трохи імпортованих, трохи наших» теж не рахується.
Проте не все погано. Глобалізація нас дісталась не даремно, у Львові все таки можна з’їсти справжньої італійської піци і інформація, яку я збирала роками вам про це переповість. Поїхали!

  • Cosa Nostra (2)Піцерія «Коза Ностра» (вул. Краківська, 5) заслужено займає в моєму списку перше місце. За 2 роки поки обдумувала цю статтю вона залишалась безперечним фаворитом. Вам може смакувати або не смакувати тутешня піца, але вона – абсолютно така, яку б ви їли в Італії. Коли я бувала в цьому закладі я наче переносилась назад в Італію. Страви готуються виключно з імпортованих з Італії продуктів. Про це мені розповів італійський пан (очевидно власник), з яким я якось люб’язно потеревенила італійською. Інша власниця – білява українська пані, дійсно віддана цьому закладу. Вона тут часто вечорами слідкує за роботою офіціантів, спілкується з клієнтами, запитує чи все їм сподобалось, а одного разу я була свідком коли стадо групка з чотирьох жіночок критикували пасту, мовляв вона їм затверда (коли замовляєте pasta al dente то поцікавтесь що це, бо ці «недоварені макарони» далеко не всім українцям до душі), то ця пані аби покращити настрій невдоволеним клієнтам презентувала їм невеличкий делікатесний десерт. Окрім піци куштувала тут лазанью, також смакота. Є хороший вибір вин. І кухня, і обслуговування – все на вищому рівні. Переможець у номінації «найіталійськіша» піца Львова 🙂
  • FelicitaПіцерія «Фелічіта» (пл. Міцкевича, 1) обслуговування закладу на високому рівні. Офіціант вам ретельно розкаже про смак (гострий, пікантний, солодкавий), розповість про інгредієнти та запропонує свої особливості, як от домашній лимонад. Серед піц бачила тут буквально кілька типово «українських», однак є і суто італійські, з оригінальними складниками. Мінус закладу: вперше була там роки 3 тому, вибір піц вражав, були вельми оригінальні як то з креветками і руколою, а повернувшись нещодавно помітила, що список таких оригінальностей суттєво скоротився – мабуть підла криза і курс валют тому причина. Шкода. Тим не менше, піца смачна, італійська; вина чудові, обслуговування відповідне.
  • Red PeperРесторан «Red Pepper» (вул.Січових Стрільців, 5) мені не надто подобаються заклади, де присутні кілька національних кухонь, але піца цього закладу достойна похвали. Смачно, оригінально і навіть щедро – при подані піци офіціант пропонує вам потерти на неї пармезан (без стягування за це додаткової плати), взагалі-то це суперечить принципу італійської піци, оскільки деякі типи як от Маргарита ніякого пармезану і близько не можуть мати, але зважаючи на те, що це безкоштовна пропозиція закладу і на пармезан вони не скупляться, а посипають дійсно щедро, то хай буде. Обслуговування швидке, ціни я б сказала дещо вище середнього.
  • Піцерія «Celentano Ristorante» (вул.Галицька, 1; вул.Шухевича, 3) йдеться про категорію “рісторанте” у мережі Челентано. Займають у моєму переліку 4-те місце, бо хоч і використовують багато італійських інгредієнтів, та все ж багато піц повигадували на власну манеру. Є і типові італійські, і їхні власні задумки. Заклад доволі відомий, і це його мінус. Наплив людей такий, що на місце постійно потрібно чекати, поки ти їси вже хтось заглядає на тебе “от він зараз піде, ми там сядемо” і якщо в піцерії в центрі ви будете сидіти в одному із “дальших” або нижніх залів, це плюс. Якщо ж у першому залі, де постійно відкриваються двері і стоять натовпи зголоднілих, що чекають своєї миті аби зайняти столик – у вас буде відчуття наче ви їсте просто посеред вокзалу. Словом, смачно, але надміру гамірно – не той заклад де ви зможете відпочити. У трьох вище перелічених значно спокійніше і затишніше.
  • TartaКафе «Тарта» (вул.Пекарська, 24) Великий різновид піц, є і “українські”, й “італійські”, а можна скласти і свою. Різних діаметрів. Дуже смачно, але ціни на порядок вище середніх, хоч і не сам центр міста, проте такий рівень цін виправдовує якість продуктів. Окрім того, присутня різна власна випічка. Сама пасти тут не пробувала, але чула, що теж винятково смачна. Окремої уваги варті власні лимонади та гарячі імбирні напої. Заклад дуже затишний.

А тепер трішки критики 🙂 Піца, яку я не рекомендую:

  • Ресторан “Del Pesto” (вул.Костюшка, 6) , була там лише раз – у 2014 році з подругою. Може то лиш нам так попало, але це стало причиною чому більше туди не ходжу. Піца була така, наче її розморозили, докидали якихось продуктів і тоді ще довго гріли. Несмачно.
  • Піцерія “Белла Чао” (вул.Староєврейська, 4) , теж була там лише раз з другом. Чекали на піцу 50 хв!! Коли попросили рахунок, чекали на нього 15 хв, тоді мого друга вкурвило розізлило і він сказав “у вас на рахунок теж годину треба чекати? Чи може мені просто звідси піти не заплативши?” Жодних вибачень за таке ставлення з боку персоналу.

Якщо трапиться відвідати ще такі виняткові заклади з італійським смаком – допишу. А поки бажаю всім смачного (раптом кому після статті піци захочеться 😛 )

27.07.2016

італолюб,
Ольга Врублевська

Advertisements

7 responses »

  1. Авторці пораджу зайти в ресторанчик “Familia” на проспекті Червоної Калини.

    Відповіcти
  2. Спробуйте піцу в “Да Вінчі” в Кінг Кросі – супер (ИМХО).
    Цікавить Ваша думка

    Відповіcти
  3. Як на мене, в піці значну роль відіграє тісто і сир, якщо решта італійських складників замінити українськими, то ще пів біди, але не дай Бог основу піци не так зробити і сир не той додати. Важливо ще те, як вона випікається, але напевне у всіх нормальних піцеріях є обладнання спеціальне і вони по відлагодженому роками італійському тех. процесу випікають.

    Відповіcти
    • Взагалі-то в оригіналі італійці піцу випікають на дровах і не інакше.
      Заміна інгредієнтів мені не прийнятна, якщо обіцяють одне, а потім в результаті якась шинка, або ковбаса незрозумілого походження.

      Відповіcти
      • Взагалі-то в оригіналі піцу придумали італійські бідняки, які пхали туда, що під руками було, а всі оті прошути, пармезани і інші партизани – то від лукавого.

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s

zarazko

Just wordpress and nothing more

zentravelblog

Дорога до себе є головною.

irynaskitchen.wordpress.com/

Європейська Кухня з Іриною Чорній

Books & Lights

Write hard and clear about what hurts. Ernest Hemingway

Demyan Danylyuk

Міста. Простір. Транспорт. Деталі. Думки і люди

Дипломат

Блог про бюджетні подорожі Європою і не тільки

N.Sh.

навіяне жіночими парфумами

DumkaUa

Вільна Думка Вільної Людини

Нотатки по ходу

Маленькі відкриття, які краще записати, ніж відкривати знову

UaBanker

Про фінанси і не тільки

Bike Traveller's Blog

Подорожі, фотографії, роздуми

yulitravel

подорожі з книжками і кавою

Непублічні історії

розказані вголос

Проза і публіцистика

Блог про книжки, людей та час

О простых вещах

enjoy the little things

N! думок

n->∞ (Я спраглий до знань)

Ola life

розмови із собою

%d блогерам подобається це: