Літо минуло… ну нарешті

Posted on

Сьогодні я мала б традиційно підводити підсумки минулої пори року, як то роблю сама для себе зазвичай. Але чомусь мені не хочеться робити це у звичному форматі, хотілось би радше виписати потік думок про події цього літа. Читати мій думковий балаган нелегко, бо логічної послідовності нема просто пишу те, що крутиться десь в голові.
Літо відзначилось особливою зайнятістю, бо ще в червні усі вихідні були розписані аж до серпня, саме так ловився кожен його момент. Так багато вихідних було, а про які згадати?…
Була Білорусь, було блукання біля Пікуя, був затишний Тернопіль, було два виїзди на дачу на шашлики, були поїздки до родини в село, були купівлі нового одягу, ох було так багато всього!
А також моє літо минуло у роботі в жаркому офісі, за винятком кількох невеликих поїздок… У родинних посиденьках, які були дуже душевними і від яких я дуже сповнююсь щирості. Минуло зі смаком шашлику – аж дуже часто вдавалось ласувати цією стравою з друзями… Минуло серед чималої кількості книг, які я прочитала і про які ніяк не доходять руки написати сюди у блог. Літо минуло зі смаком кави, без якої я не витримую (патологічний кавоман). Літо минуло у парках, куди я навідувалась після роботи, аби хоч трішки ковтнути міської прохолоди…
Моя хороша, але далека подруга скоро поступить в університет в іншому місті і буде жити зі своїм хлопцем окремо. Я думаю про неї і мимоволі уявляю собі той новий етап життя, який її очікує. Моя малечо, успіхів тобі, ми вже скоро побачимось, я так скучила.
Інший хороший знайомий приїде сьогодні до Львова, бо завтра у нього посвята в один із Львівських ВНЗ, і чомусь від думки про це, я згадую як 4 роки тому я повернулась в Україну і почала навчатись в університеті. То теж був вельми цікавий новий етап життя.
А у мене зараз без нових етапів… З якоюсь дивністю можу констатувати для себе, що вперше за останні 15 років з настанням вересня, для мене не настає початок навчального року, у мене більше нема мінігітних думок про сесії, дипломи і все тому подібне. Свобода? Та мабуть ні, просто полегшення.
А хоча, може й у мене новий етап. Коли друзі стають дальшими. Бо у кожного свої життя, а у когось вже й сім’ї з дітьми. Я це зауважила нещодавно коли переглядала контакти в телефоні і помітивши один з них, задумалась і… стерла його. Бо зрозуміла, що тій товаришці з минулого більше не подзвоню. То колись, на якихось минулих етапах ми могли ходити на каву, вона по першому клику приїжджала на вечірку в моєму домі і я так само швидко їхала на вечірку з ночівлею до неї… Але то був якийсь період молодого шаленства і я знаю, що так більше не буде. І не тому, що вона зараз молода мама, а тому, що я теж міняюсь з плином часу – на людські заклики відгукуюсь не так швидко і до людей ставлюсь більш прискіпливо, не кожного пускаючи у мої вузькі кола.
Я рідко пишу у блог. З одного боку мені шкода що це так, а з іншого я розумію, що я настільки насолоджуюсь всім іншим, що зараз відбувається у моєму спокійному  житті, що мені й не дуже хочеться відриватись. Але й інші блоги, які я з радістю читала збавили темп писання. Це загальна тенденція?
Наприкінці серпня я відчула в повітрі запах минулого. Мені віяло спогадами з минулого про те, як завжди в кінці серпня я готувалась від’їжджати в Італію… то було настільки дивно знову таке відчути… пройшло 4 роки, а щось емігрантське в мені й досі сидить.
Літо пройшло, я ним щиро тішилась, бо то було мабуть найкраще літо і воно минуло з людиною, з якою хочу щоб і життя пройшло. І все ж я одна з тих небагатьох, хто цьому завершенню рада і хто проводжає його зі словами «ну нарешті».
Боже, як я скучила за Осінню!! У мене на неї ще більше планів, ніж на будь-яку іншу пору. Тепер щодня ідучи на роботу я дихаю на повні груди, бо не можу надихатись тим її повітрям, що вже от-от наступає, я відчуваю всім тілом що вона вже близько… Заходь, люба Осінь, я так чекала на тебе.
31.08.2016

Дуже щаслива і дуже осіння,
Ольга Врублевська

 

Advertisements

2 responses »

  1. Дуже гарний підсумок із зовсім іншим ритмом. Відчувається, що живеш “тут і тепер”.

    Відповіcти
  2. ох як гарно! особливо: як я скучила за Осінню!! У мене на неї ще більше планів, ніж на будь-яку іншу пору.) аж про мене!)

    Відповіcти

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s

zarazko

Just wordpress and nothing more

zentravelblog

Дорога до себе є головною.

irynaskitchen.wordpress.com/

Європейська Кухня з Іриною Чорній

Books & Lights

Write hard and clear about what hurts. Ernest Hemingway

Demyan Danylyuk

Міста. Простір. Транспорт. Деталі. Думки і люди

Дипломат

Блог про бюджетні подорожі Європою і не тільки

N.Sh.

навіяне жіночими парфумами

DumkaUa

Вільна Думка Вільної Людини

Нотатки по ходу

Маленькі відкриття, які краще записати, ніж відкривати знову

UaBanker

Про фінанси і не тільки

Bike Traveller's Blog

Подорожі, фотографії, роздуми

yulitravel

подорожі з книжками і кавою

Непублічні історії

розказані вголос

Проза і публіцистика

Блог про книжки, людей та час

О простых вещах

enjoy the little things

N! думок

n->∞ (Я спраглий до знань)

Ola life

розмови із собою

%d блогерам подобається це: