Сумка з казкою та добром

У таку похмуру погоду за вікном хіба лиш згадувати про минулі подорожі 🙂 тим паче, що у минулій публікації я згадала про мій візит у Суми і пообіцяла переповісти.
Так от, користаючи з того, що у жовтні прибавився офіційний вихідний, та й випав він на п’ятницю, гріх було не запланувати мандрівки Україною.
Вибір пав на Харків, про який я марила давно, але коли їдеш на таку далеку відстань, то хочеться й заодно якесь інше місто відвідати.
Довго думала і шукала як поєднати маршрути, врешті вихід знайшла. Маршрути, які я пропоную не найекомніші по грошах, за цим шукайте по інших сайтах, бо для мене найважливішою є економія часу.
Тож виїхавши 13 жовтня зі Львова, вдосвіта 14-го ми були у Сумах. Маршрут зі Львова можу запропонувати такий: Львів-Київ (потягом Інтерсіті о 17:20, довелось з роботи на годинку раніше відпроситись), прибуття у Київ о 22:20, годинка чекання, а далі після 23-ї з Києва є потяг напрямком у Лисичанськ зі зупинкою у Сумах. В дорозі 5,5 годин, у Суми прибули ні світ, ні зоря. Квитки на потяг до Сум недорогі, я ще переймалась, бо в неті багато начиталась мовляв потяг у дуже жахливому стані, не знаю як плацкарт, але купейний вагон був цілком пристойний.
Зі самого ранку у Сумах від холоду врятував Макдональдс. А далі ми прогулювались холодним ранковим містом.
Направду кажучи, я прикинула, що ймовірно у Сумах впродовж року максимум буває 100 туристів, а в жовтні місяці й поготів лиш 2 було 🙂 тим не менше, Суми хоч і маленьке містечко, з небагатьма туристичними атракціями (а єдиний музей який мене цікавив ще й мав вихідний у п’ятницю), та все ж мешканці дуже привітні, чула багато україномовних людей, а інші при спілкуванні на українську переходили. Ціни, у порівнянні з львівськими теж смішні, тож загальне враження про відвідини міста у мене залишились позитивні.
Перелік локацій до відвідин доволі маленький: вулиця соборна, церкви на ній, пам’ятник сумці, парк ім.Кожедуба, у якому вирувала така золота осінь, якої на той час у Львові ще не було… але найбільше мені припав до душі дитячий парк «Казка». У парку встановлені різноманітні казкові скульптури, і хоч деякі із них вже у понівеченому стані, та все ж мені вони принесли справжнісінький дитячий захват і радість.
Єдине, про що потім довелось «пошкодувати» – замало часу виділеного на мандрівку. На наступний день на нас чекав Харків і як виявилось, на цей мегаполіс ми виділили замало часу, варто було менше часу перебувати у Сумах, проте тут вже підлаштовувались під графіки поїздів.
Загалом – півдня на Суми достатньо. Чи варто відвідати? Якщо будете у тих краях – так, хоча б задля того, щоб поспілкуватись з щирими та привітними сумчанами та побувати у казці 🙂 І мабуть сумка з грішми не дарма символ цього міста. Не знаю як там про гроші, але я наче дійсно запакувала сумку з враженнями, які потім повезла зі собою.
Приблизно у 17-й годині є потяг до Харкова, зі зручними сидячими місцями. Тож ми їхали зо дві години, я читала книгу, а за вікном сутеніло і на душі було якось так тепло і радісно від тих нових мандрівок…
Далі буде! 🙂
11.12.2016

Привезла зі собою Сумку вражень 🙂
Ольга Врублевська