Знову snow

Posted on

Колись в дитинстві, а в принципі неправда, бо ще й навіть кілька років тому, перший сніг неодмінно викликав радісні емоції, відчуття казковості і легкості, під наспівування “Let it snow”.
Тепер же, дороЗлішаючи, позитивні емоції з цього приводу кудись вичерпались.
Мішаєш чобітками кашу під ногами, і ні тобі казочки, ні тобі втіхи – у дороЗлих світах новий рік – то не початки чогось нового, а перед усім величезна купа роботи, яку треба встигнути переробити до кінця грудня.
А сніг – то неодмінно: «Оля, у нас там погружчик до рампи під’їхати не може»; «Шановні клієнти, в зв’язку з погодними умовами можливі затримки у доставці вантажів», і: «Олю, ну що за фігня, мій клієнт чекати не буде». Так і живем.
А ще сьогодні по приходу в офіс з’ясувалось, що на вихідних вимкнули опалення. Економізатори хренові. І під ввімкнений на повну потужність обігрівач, закутуючись у завбачливо принесений з дому додатковий светрик і тицяючи задубілими пальцями по клавіатурі, перебирала в голові кому б то з орендодавців на цей раз подзвонити і висказати що я думаю з приводу холодного офісу… Але потім видихаєш, згадуєш як недавно тобі солодко-саркастично сказали «Оля, ну Ви єдина завжди знаходите причини щоб щось сказати» і в результаті дякуєш колезі, що зробила тобі чаю,  відставляєш телефон і думаєш «А воно мені треба? Вічно обстоювати права всех трудящехся?» Набридає бути борцем за права всіх, коли всім на свої права накласти купу… білосніжного першого снігу. Вдихаєш заново і берешся до справ.
Досить і того, що я вже відстоюю права всіх «трудящехся не курящих», бо з приходом снігів усі курящие сєго офісного приміщення знову починають курити в коридорах. І до мене знову повертається моє типове прізвисько на холодну пору року: всього три слова, сказані на одному подиху «Зновтасучка». Тому що знов-та-сучка не терпить диму в коридорі, яким доводиться дихати по вині інших і починає виносити мозок, робити зауваження (іноді в доволі різкій формі) і пропонує два варіанти: валіть курити і відморожувати свої кінцівки на вулицю, або куріть пряміком в своїх кабінетах, що ж ви сюди в коридор виходите. Толку поки не так багато, як хотілось би, але здалеку ці курящі недолюди мене впізнають.
Казкова атмосфера хіба що панує в супермаркетах, де вже встигли викласти увесь китайський мотлох різдвяний інвентар, запрошуючи тим самим зівак піходити, роздивлятись, купувати. Виглядає воно направду не лише блищєче, а й гарно, бодай б тому, що «в нас час» (себто в лихі 90-ті мого дитинства) такої оздоби не було.
Словом, всі метушаться, готуються, тішаться.
Хтось діждався свого і наспівує «Let it snow», а хтось рахує майбутні видатки до Миколая… Тож усім, в кого з приводу погоди гарний настрій – бажаю його вберегти. Казковості вам.
Та зрештою, визнаю що в цьому всьому є таки хороше: якщо цей сніг означає, що мерзопакосний 2018 нарешті дійде до свого кінця, то гадаю навіть сніг стерпіти під силу.
Остаемся зимовать.

19.11.2018

Зновтасучка,
Ольга Врублевська

Advertisements

4 responses »

  1. Не хвилюйтеся, радість першого снігу ще повернеться! Це відчуття допомагають відродити діти (а потім і онуки). Адже, як можна не радіти снігу, коли разом з ними будуєш снігову фортецю, чи граєш у сніжки, або коли мале створіннячко зображує ангела…
    Не втрачайте надії, і побачите, що радість нікуди не зникає 😉

    Відповіcти
  2. Дитинство на то і дитинство, щоб відчувати легкість, безтурботність і казковість. В дорослому чи дороЗлому житті те відчуття казковості і легкості, яке було в дитинстві, дасть, напевне, хіба що трохи інший “сніг” у вигляді доріжки кокаїну :-)).

    “Хтось діждався свого і наспівує «Let it snow», а хтось рахує майбутні видатки до Миколая…” – А хтось рве на собі волосся, гадаючи скільки грошей піде на опалення.

    Але кокаїн в Арсені, Ашані чи на Шуварі не купиш, ціни на опалення від тебе не залежать, тож лишається радіти тому, що є – білому, безкоштовному снігу і тішитись теплими спогадами з дитинства).

    Відповіcти

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s

Дамітріанство

Протестантська етика і дух Макіавеллі

zarazko

Just wordpress and nothing more

zentravelblog

Дорога до себе є головною.

Books & Lights

Write hard and clear about what hurts. Ernest Hemingway

Demyan Danylyuk

Міста. Простір. Транспорт. Деталі. Думки і люди

Дипломат

Блог про бюджетні подорожі Європою і не тільки

N.Sh.

навіяне жіночими парфумами

DumkaUa

Вільна Думка Вільної Людини

Нотатки по ходу

Маленькі відкриття, які краще записати, ніж відкривати знову

UaBanker

Про фінанси і не тільки

Bike Traveller's Blog

Подорожі, фотографії, роздуми

yulitravel

подорожі з книжками і кавою

Непублічні історії

розказані вголос

Проза і публіцистика

Блог про книжки, людей та час

О простых вещах

enjoy the little things

N! думок

n->∞ (Я спраглий до знань)

Ola life

розмови із собою

%d блогерам подобається це: