Поїхати б

Posted on

Добре, що порт працює щоденно
й туди щоденно хтось приходить, 
і місто, в якому завжди південно,
збирає з прибульців усталену подать.

Поїхати б в Одесу.
Щоб цілу ніч під гуркіт поїзда намагатись заснути. Щоб на ранок зустріла сонцем. А навіть якщо не сонцем, яка різниця?
Щоб неодмінно вглядатись в оті букви «місто герой», проходити мимо стареньких неприємних підприємливих бабусь, що горланять своє «квартира посуточно!»
Поселитись в комфортному готельчику. Бажано з видом на море. А навіть якщо не на море, яка різниця?
Щоб до ночі гуляти вздовж моря. І байдуже, що вітряно. Вдихати на повні груди оте морське повітря так сильно і так несамовито, щоб аж обпікало. Щоб спробувати ним надихатись так, наче вистачить до наступної зустрічі.
Щоб ходити весь день Дерибасівською і прилеглими. І десь біля моря гуляти допізна. А потім кохатись до ранку. Спати недовго, та солодко. В теплих обіймах.
І щоб зранку, поки тобі роблять каву, неодмінно від бариста прозвучало кілька жартів. Мені в Одесі завжди щастить на ранкові жарти від бариста. Бо сміх бадьорить ще краще, ніж кава. Такий вже той одеський колорит.
Поїхати в не сезон. Не люблю туристичні сезони. Щоб море було без облуплених спин туристів, а лишень з кількома напівпритомними сміливцями.
Щоб сміятись поки збігаєш Потьмкінськими і намагатись (вкотре безрезультатно) порахувати кількість сходинок. Щоб піти на морвокзал і зробити чергове фото на фоні яхти Olga.
А ввечері піти в парк Шевченка. І звідти в луна парк. Бо чхати, скільки тобі років, коли та карусель так яскраво сіяє.
Поїхати, щоб вирватись лиш на кілька днів до неї. Щоб смачно і з вином. Їсти смаколики, пити вино, сміятись, гуляти, любити.
А потім під вічну пісню Утьосова йти пероном до свого вагону. І знову від гуркіт коліс насолоджуватись часом, проведеним у місті, якого завжди мало.

Але вертаючись до реальності. Не поїду. Принаймні не зараз. Просто помріялось і від Жаданових віршів навіялось.
Але так. Я скучила. Люблю Одесу.

21.03.2019

Замріяно,
Ольга Врублевська

Одеса. жовтень 2018

Advertisements

3 responses »

  1. Душею в Одесі, дупою на стільці… )))

    Відповідь
  2. Я в Одесі не бував, але після Вашого есе захотілося 🙂 Текст прочитав на одному диханні, тільки от спіткнувся об словосполучення “облуплені спини туристів”. Може мали бути “облуплені стіни будинків”? Чи там справді є якийсь ризик особисто для туристів (наприклад, як у фільми Тарантіно “Хостел”)?

    Відповідь
    • О-о-о-о, якщо Ви там не були, то Вам туди точно потрібно! 🙂
      І приємно знати, що цей текст надихнув на відвідини міста.
      Словосполучення “облуплені спини туристів” вжито навмисне. Маю на увазі туристичний сезон, коли багато у кого з туристів згоріла спина і злазить шкіра 🙂 Називаю таке облуплені спини 🙂
      Крім таких ризиків, для туристів там жодних інших небезпек. Їдьте! 😉

      Відповідь

Написати відповідь до victorpolyanko Скасувати відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s

Дамітріанство

Протестантська етика і дух Макіавеллі

zarazko

Just wordpress and nothing more

zentravelblog

Дорога до себе є головною.

Books & Lights

Write hard and clear about what hurts. Ernest Hemingway

Demyan Danylyuk

Міста. Простір. Транспорт. Деталі. Думки і люди

Дипломат

Блог про бюджетні подорожі Європою і не тільки

N.Sh.

навіяне жіночими парфумами

DumkaUa

Вільна Думка Вільної Людини

Нотатки по ходу

Маленькі відкриття, які краще записати, ніж відкривати знову

UaBanker

Про фінанси і не тільки

Bike Traveller's Blog

Подорожі, фотографії, роздуми

yulitravel

подорожі з книжками і кавою

Непублічні історії

розказані вголос

Проза і публіцистика

Блог про книжки, людей та час

N! думок

n->∞ (Я спраглий до знань)

Ola life

розмови із собою

%d блогерам подобається це: