Tag Archives: блоги

Публікація про те, як пишуться мої публікації

Posted on

список публікаційІнколи мені кажуть, що ймовірно мене сповнює багато натхнення – практично щоденно сюди дописувати. Іноді мене запитують наскільки невичерпним є прагнення до писанини і скільки мені ще знайдеться чого розповісти. Буває, мене запитують чому я не поступала на журналістику (але це останнє – історія, варта окремої публікації).
Насправді, не знаю як щодо натхнення і наскільки воно мене сповнює, але задуми публікацій появляються самим звичайнісіньким чином.
Це трапляється в якусь вільну хвильку, зазвичай в маршрутці. Я просто розмірковую над тими чи іншими аспектами, що мене турбують, пригадую якісь розмови з людьми з мого оточення, наново їх обдумую і формую мою думку щодо різних питань. Коли роздум чітко сформулювався і я додумалась до того, що хотілось обмислити трапляється, що мені раптово спадає на думку: «а це могло б бути вартим блогу…», я тут же дістаю записника і записую якесь ключове слово, фразу, при перегляді яких я згадаю про зроблені висновки аби потім переписати все для публікації. Read the rest of this entry

Advertisements

Недосказані історії, категорія людей, що я люблю і як я з ними почуваюсь.

Posted on

Проблема цього блогу часто полягає в одному – не всі історії я можу переповідати. Мої історії – як перлини – часто я подаю не їх, а лиш мушлю, в якій вони приховані.
Причина цьому доволі проста – те, що пишеш тут може читати хто завгодно. І серед цих «хто завгодно» є зовсім не будь-хто, а саме ті, які прочитавши можуть напакостити – буде непереливки не лиш мені, а це матиме вплив на професійну діяльність інших людей. Тому таки просто обмежусь загальними розповідями, от і ще одна «мушля»…
Мені випадково трапляться зустрічати людей з категорії «такі, яких я безмежно поважаю». Я просякнена пошаною до них, я люблю таких людей, спілкуватись з ними мені комфортно і приємно, я почуваюсь впевненою. Read the rest of this entry

Приємне здивування і приголомшення від творчості інших

Posted on

Вчора я помітила, що на блог були переходи з якоїсь сторінки в мережі контакт. Зацікавлена, я перейшла на цю сторінку і помітила, що під одним із віршів автора є посилання на мій блог.
Не розуміючи, вирішила йому написати аби запитати як так.
Автор Андрій Влайко відповів, що написав цього вірша і шукаючи схожі тематики в мережі натрапив на статтю блогу “Чуже минуле, потреба в людях та зважені усвідомлення”, додав, що стаття послужила йому відповіддю на те питання, котрим він задавався у своєму житті.
Я звісно була приємно здивована, але не можу не розповісти – мене його вірш пронизав до глибини душі, це незбагненно, але мені чомусь ці рядки є абсолютно близькими і змістовними.
З дозволу автора я хочу поділитись і з вами цим віршем, сподіваючись, що комусь він теж сподобається.

Ніколи не цікався чужим минулим.
Не взнавай чужі сни і сумні думки.
Не питай, що вдихала, і що в неї було,
Не шукай в інтернеті її рядки.

Read the rest of this entry

Про людей, які мене читають і що таке я пишу.

Posted on


Ми блогери всі тут пишемо, викладаємо частинку себе, а хто цю частинку нашого єства приймає навряд чи знаємо. Ми часто не знаємо хто ці люди, які висновки вони роблять з наших дописів, що наші слова для них значать і чому вони вертаються сюди аби знову нас прочитати. Ми не знаємо, чому та чи інша людина стає постійним читачем і що вона знаходить у тому, що ми пишемо. Ліна КостенкоДля когось це просто аби провести час, хтось у блогах шукає якоїсь істини, однодумців, хтось захоплюється, у всіх все по-іншому. Ми пишемо свою душу, а хто ту душу читає хтозна. Лиш факт того, що те що ми пишемо читається кожним індивідуально. Кожен по-своєму це сприймає. Бо то як дивитись на пейзаж – кожен милується чимось іншим. Ми вкладаємо зміст в одні слова, а хтось його знаходить в інших.
Людей, які мене читають я ділю на три категорії. Read the rest of this entry

Проводжаючи до мрії

Posted on
одного разу коли вчились танцювати рок-н-ролл

одного разу коли ми вчились танцювати рок-н-ролл

Коли рік тому я здійснювала мою мрію здійснивши посадку у львівському аеропорту, повернувшись назавжди жити на Батьківщину, щойно ввімкнувши телефон мені прийшла sms-ка: «буду в аеропорту». Відписую: «я вже тут», наступна sms: «я в тролейбусі, лечу на крилах ночі» 🙂
Ця людина незважаючи на те, що то був його день народження, примчав зустріти мене і розділити зі мною ту щасливу мить мого життя.
Вчора я не могла не податись на вокзал, звідки він вирушав у свою тривалу подорож на далекий схід. Read the rest of this entry

Приємні несподіванки, веселі зустрічі та важливість особистих знайомств

Posted on

IMG_0505Колись почула фразу, що найгірше, але водночас і найкраще в житті – це його непередбачуваність. Сьогодні про приємні несподіванки.
Не знаю як то сталось, але вчора вранці я зайшла на твіттер, хоч і не так часто там з’являюсь. Потім помітила, що там майорить якась синя цятка на конверті, клікнула… а то приватні повідомлення (хто б знав, що вони там є?!). написано кілька днів тому, від Олександри zarazko, колеги-блогера, читачки, активної дописувачки і просто класної дівчини. Read the rest of this entry

Зрозуміти – значить пробачити

Posted on

Сьогодні я поступаюсь у сторону і даю місце іншим. Річ в тім, що кілька днів тому до мене звернувся Віталій – віднедавна читач блогу, після прочитання мого блогу він виловив прохання, які мені досі не поступали, а саме опублікувати його статтю, що він задумав написати. Я не могла не піти на зустріч у цьому випадку – кожна щирість має право на повагу. А написати щось і віддати це на загальний погляд публіки теж справа не з легких. А коли він надіслав мені статтю, я прийшла в захват, отож передруковую – гадаю варте вашої уваги (і відгуків!)  

Важко повірити, але я вперше вирішив почати писати у мережі. До цього часу лише знайомився із тим, що пишуть інші. У першу чергу, вдячний Ользі за надану мені можливість поділитися своїми думками і розмістити мою статтю у своєму блозі. По друге, надіюсь що мої міркування зрозуміють і доповнять читачі. За що також буду їм вдячним. Read the rest of this entry

Нафіга іти на пари?

Posted on

Ви колись задавались цим питанням? Ви колись вважали, що марнуєте там свій дорогоцінний час?
Байдуже, чи ви вже закінчили навчання, чи продовжуєте його, чи лишень плануєте. Якщо коли-небудь ви задавались цим питанням вам сюди.
Особисто я цим питанням ніколи не задавалась.
А все тому, що я міркую саме так, як написано в книзіNafiga іти на пари, якщо можна піти на пиво, про яку сьогодні йде мова.
Прочитала її минулого тижня. Вона коротесенька, але надзвичайно важлива. Для будь-якої вікової категорії. Read the rest of this entry

Знання, розумні люди та постійні дурні.

Posted on

Тяга до знаньНещодавно на одному з блогів , які читаю, у відповідь на мій коментар автор відповів змістовним дописом, але одна з фраз мені особливо запала у вічі:

«…А я от наприклад люблю розумним прикидатись, і часто люди чомусь вірять…»

Згадую одного викладача з мого коледжу, з яким я познайомилась при поїздці в Прагу . (на жаль він в мене не викладав).
Це найгеніальніша людина з особисто мені знайомих – все, що стосується всіх епох: історії, архітектури, літератури, музики, мистецтва – йому відомо. І повірте, я кажу без перебільшень. Read the rest of this entry

Ніби ювілейне :)

Posted on

Любі читачі! Ця публікація є дещо визначною – вона за підрахунком №100, так що так би мовити певний ювілей! 🙂

Сьогодні хотілось би оголосити ті, що мені найбільш сподобались запити пошукових мереж згідно яких люди і потрапляють на цю сторінку (вказано починаючи з найчастіших.)

прогулянки в дощ
добрі слова
на мою думку світ кольоровий
дякую тобі за щастя Read the rest of this entry

Напередодні початку-продовження

Posted on

Отож, до весни вже рукою подати, а зима вже не забариться, це якщо не в погоді, то принаймні за календарем.
Відтак, напередодні завершення цієї пори вирішила скласти для себе підсумки про те, якою видалась ця зима.
Найважливіше: зрозуміла, що щастя – це просто, воно насамперед залежить від нас самих.
• Познайомилась-подружилась: низка віртуальних знайомств з цікавими людьми , маленька чудо дівчинка Оленка , особисте знайомство з Назаром .
Досягнення: почала працювати репетитором, продовжую діяльність перекладача, завела власний блоґ. Read the rest of this entry

Причина ведення блогу, відгуки читачів і вкотре про щирість

Posted on

Коли я завела цей блог, то одна людина мені задала запитання: «А нащо тобі то?» Відповісти їй не змогла. Найлегша відповідь, яку можна дати аби уникнути наступних надокучливих запитань була б: «просто так». Але ж я пишу не просто так, не від принципу «нефіг робити» і зовсім не для «вбивання часу». Мабуть тому, що лишнього часу в мене не то що немає, а я й хотіла б тривалість доби щонайменше у 25 годин. Серед усіх клопотів які можна мати я виділяю час аби сюди щось написати і це зовсім не просто так… Пишу, тому що пишеться. А якщо душа диктує – не записати гріх. Read the rest of this entry

Про приятеля Воробуса :)

Posted on

З Воробусом

Моє знайомство зі «світом блогів» розпочалось саме відтоді коли один із результатів на запит у «гуглі» був блог Воробуса .
Відтоді не лише стала постійною читачкою цього блогу, Read the rest of this entry

Дамітріанство

Протестантська етика і дух Макіавеллі

zarazko

Just wordpress and nothing more

zentravelblog

Дорога до себе є головною.

Books & Lights

Write hard and clear about what hurts. Ernest Hemingway

Demyan Danylyuk

Міста. Простір. Транспорт. Деталі. Думки і люди

Дипломат

Блог про бюджетні подорожі Європою і не тільки

N.Sh.

навіяне жіночими парфумами

DumkaUa

Вільна Думка Вільної Людини

Нотатки по ходу

Маленькі відкриття, які краще записати, ніж відкривати знову

UaBanker

Про фінанси і не тільки

Bike Traveller's Blog

Подорожі, фотографії, роздуми

yulitravel

подорожі з книжками і кавою

Непублічні історії

розказані вголос

Проза і публіцистика

Блог про книжки, людей та час

N! думок

n->∞ (Я спраглий до знань)

Ola life

розмови із собою