Tag Archives: зрадники

Про заздрість – білу і не дуже

Posted on

s4wbptth4qoЯ завжди вважала себе доволі везучою людиною, бо ніколи мені не доводилось заздрити іншим людям. Успіхам близьких, товаришів та друзів щиро раділа, інколи про якусь із подруг могла подумати «от вона гарно виглядає, не те, що я», однак це було більше як самокритика.
Мабуть це тому, що я завжди намагаюсь вникати в деталі і знаю скільки зусиль навіть за кожним маленьким успіхом. Бо успіхи – то айсберг, де помітна лише верхня частина і багато чого залишається під водою.
Я знаю в яких боргах люди, що побудували собі дім, скільки недоспаних ночей в кар’єрі друга, скільки праці в чиїсь високій зарплаті, який тернистий шлях з терпіння і прощань в зовнішньо вдалих стосунках, скільки заощаджень для купівлі чогось омріяного на кшталт квартири… навіть біла заздрість мені не притаманна, бо коли дорогі мені особи чогось досягають я ними пишаюсь, адже знаю,  що вони того варті.
Кожен успіх – це наслідок зусиль, про які вам може бути невідомо. І дуже аж мене надихнуло до написання цієї статті зображення, що збоку – ми не помічаємо власної здатності до польоту, в той же час завидуючи чужим кайданам. Read the rest of this entry

Advertisements

Про розмови за спинами

Posted on

Я помічаю з гірко-прикрим здивуванням, чи то навіть радше з огидою, як за спиною мене обговорюють ті, що начебто вважались близькими.
І воно якось так дивно і так паскудно, що коли запитуєш напряму: чому ви обговорюєте мене і все, що трапилось? Я ж тут. Я не ховаюсь. Я готова відповісти на будь-які питання. Я нічого не приховую ні від нікого. Так, я не горланю на весь світ про мої думки і відчуття, але я і не уникаю запитань. Я готова до прямолінійності.
А людям як заціпило. Знаєте, вони виправдовуються такими банальними фразами як: «не хочу тебе питати напряму, може тобі буде боляче чи неприємно від питань».
І це триндець!! Вони обговорюють мене за спиною так, що їм пащеки аж слюнями заливає, а коли ти їх питаєш прямолінійно «чому ти це робиш?», то ще сміють виправдовуватись, що обговорюють тебе за потай задля твого ж блага, аби боляче тобі не зробити!
Так наче я їм ще й маю бути вдячна, за отакі словесні ласки. Так наче від такої підлої поведінки мені б не мало бути боляче чи неприємно. Read the rest of this entry

Остання звістка

Posted on

Поміж гранями світу безгранного
Загубилась чиясь душа,
Так важливо іти кудись далі
І казати собі «я жива».

В цьому місті, до болю холодному,
І ночами до страху пустинному,
Не спинятись і вовком не вити
І чекати, щоб час усе вигоїв.

Заспокоївши серце в пригодах,
І у мандри вкотре зриваючись,
Упиваючись знову враженням
І здається чуть-чуть забуваючись,

Затираючи ті з очей спогади,
Що зненацька чомусь з’являються,
Розриваючи навпіл все те,
Що докупи довго зшивалося –

Живучи! Бо, мабуть, так годиться.
Ще не «нічия» і вже не «чиясь»,
Я долаю сам-сам
Ще один із етапів життя.

Read the rest of this entry

Життєвий сон неспокійної душі

Posted on

Бувають сни, після яких важко дихати і боязко знову засинати.
Страшні вони не жахами, а реальністю.

Твоя душа десь тут витає?
А може й ні, хто його знає…
Та в цьому місці, де ти жив,
Я згадую того, що з тобою дружив.

Мені сьогодні він приснився,
Що зрадником для нас зробився.
І ось за довгі роки, лиш цієї ночі
Я зазирнула в його підлі очі.
Read the rest of this entry

Що каже ворог або стосовно «міліції з народом»

Posted on

Наші люди їдучи в маршрутці говорять по телефону так, наче нікому нема до них діла і всі задумались про своє…
А я сьогодні думала не про «моє», а прислухалась до того, що чую. У вухах в мене були навушники, але музики я не слухала, поруч їхав міліціонер (в цивільному) і розмовляв по телефону. Я не можу і не хочу писати на блозі всю ту кількість матюків, що прозвучала з його вуст, але суть розмови таки передам.
… моя увага до цього чоловіка спрямувалась після фрази «в ж**і я мав це місто і цих ср***х людей», прислухаюсь далі:

Read the rest of this entry

Коли щось забороняють – тонкощі стосунків

Posted on

Цього року я навчаюсь на 4-му курсі і вже відтепер почав організовуватись випускний. Оскільки цього дійства «повноцінно» у моєму житті ще не було, цей досвід мені видається цікавим і я подумала, що піду з групою на ту подію і погляну що воно таке і з чим його їдять.
Головними умовами з мого боку були більш-менш нормальний заклад (не якийсь гадюшник) і поміркована ціна. Дівчата з групи взялись за це питання і вже тепер відомо де прогнозовано цей випускний відбудеться. Оскільки обраний ними заклад відповідає моїм вимогам я вирішила, що таки піду.
Але тут-то почалось…  хлопці з моєї групи, які активно брали участь в дискусіях щодо випускного, узгоджували заклад і зі всім були згідні вже от тепер почали казати, що нікуди не підуть. Коли третій хлопака, який був сильним прихильником випускного заявив, що не піде, мені щось стало підозріло і я вирішила довідатись в чому річ. От тут-то я й дізналась… Read the rest of this entry

Хочете поїхати жити закордон? Розповісти вам правду?

Posted on

Варто зазначити: в міру останніх, Євромайданських подій чимало осіб бажають висвітлити цю статтю в «анти-майданному» руслі. ПРОТЕ ця стаття була написана до початку Євромайдану, ніякої причетності до цих подій вона не має. Стаття ніяким чином не критикує теперішні події чи євроінтеграцію – вона скерована на розвіяння емігрантських ілюзій щодо казкової реальності, вона радше є анти-емігрантською. Авторка блогу підтримує Євромайдан і людей, що свідомо відстоюють свою громадянську позицію. Прохання цю статтю не використовувати в супротивних цілях.

Якось не висловлювалась буквально на цю тему, але нещодавня розмова з однією дівчинкою, що хоче поїхати в Італію таки спонукає про це написати.
До мене часто звертаються люди дати їм пораду – чи їхати закордон чи залишатись тут. А я їм на це питання відповідати не хочу. Насамперед тому, що я керуюсь принципом «люди дають хороші поради, коли вже здатні подавати поганого прикладу», а я на поганий приклад ще здатна. Та і не бачу сенсу комусь давати поради і цим суттєво впливати на чиєсь життя. Життя ваше – лише ви його маєте прожити, за своїми рішеннями.
Коли я поверталась в Україну я казала усім, що роблю власний вибір, не слухаючи нікого, бо якщо настане день, що доведеться пожаліти – хочу звинувачувати лише себе саму, а не тих, хто мені радив.
Я не берусь давати комусь порад, бо ж і я була закордоном, навчалась там. Моя правда відмінність в тому, що я туди виїхала не за власним бажанням, за сімейними обставинами, коли неможна було вчинити інакше. Тож якщо я буду відмовляти – мені цілком можуть сказати: «Ну та, ти там була, а тепер іншим перечиш».
Хоча скажу чесно, коли мене питають «Чи їхати мені туди?» мені щоразу хочеться відповісти: «Ні, не їдь». Але з вищезазначених причин я цього не кажу.
Відраджувати вас? Чому б не сказати людям правду? Яку правду ви хочете почути? Розповісти? Read the rest of this entry

Людська психологія, брак уваги та границі божевілля.

Posted on

asylumНе знаю чи доречно буде писати відгук на цю тему, але мене переглянуте захопило, тож і бажаю поділитись.
Вчора переглянула фільм «Божевілля», щоправда я його дивилась в італійському перекладі, оскільки з англійської не зроблено українську чи російську версію цього кіно. В оригіналі воно зветься «ASYLUM».
Жанр фільму: драма, йдеться про тонкощі психіки індивіда, сексуальні одержимості, крихкий стан людської рівноваги. Як сказав головний герой: «Мене інтригують екстремальні випадки, особливо сексуальні патології та катастрофи, які від них походять.»
Вирішила переглянути, оскільки це фільм за мотивами однієї з моїх улюблених книг «Божевілля» автора Патріка Макграта. Read the rest of this entry

Зненацька, зухвальство та до біса

Posted on

Не подумайте, що порушую обіцянки. Сьогодні не про когось, сьогодні про щось. Хочу поділитись власним досвідом, а раптом кому стане в пригоді.
Раніше мені казали про закон підлості «коли в житті все добре повернеться минуле», але мені такої нагоди не випадало.
А тут таки випала. Несподівано. Потрясіння. Висновок – якщо ви викреслили зі свого життя егоїстичних, підлих та зухвалих людей – не факт, що вони вас зі свого також викреслили, отож і спробують свою підлість ще продемонструвати.
Чому тепер, чорт забирай, коли в мене все прекрасно треба пхатись знову у моє життя? Навіщо це?! Хоча ні, я не хочу знати. Read the rest of this entry

Важкий телефонний дзвінок, власна відвага і біль крізь прощення.

Posted on

Сьогодні я це зробила. Я набралась сміливості, яку виношувала у собі місяцями і зателефонувала людині, якій зарікалась більше ніколи в житті не телефонувати.
Я мусила це зробити. З однієї сторони аби виконати одне прохання, з іншого боку, ще важливіше – я хотіла довести сама собі, що не тримаю ні на нікого зла.
Можна було зателефонувати вже давно, але я не хотіла це робити без приводу. А тут привід був. День народження.
Подумки приготувала якийсь текст. В останні хвилі зрозуміла, що мені говорити буде важко. Але я сказала собі, що наберу той клятий номер, значить наберу.
Дивилась на телефон. Найвідважніший поступок таки нажати клавішу набору і дочекатись гудків, а далі відступати нікуди. Read the rest of this entry

«І все таки я тебе зраджу».

Posted on

І все таки я тебе зраджуІ все таки я тебе зраджу – цей надпис на одній з афіш привернув мою увагу ще в жовтні місяці, коли я чекала на маршрутку. Підійшла поглянути, як виявилось то реклама спектаклю у Львівському драматичному театрі Лесі Українки(також відомий як «муніципальний»). За описом мене зацікавило, невдовзі я пошукала інформацію про цю виставу в інтернеті, прочитала багато позитивних відгуків і  ще тоді сказала сама собі: «я мушу це побачити!».

Read the rest of this entry

Стосовно домашніх улюбленців і щодо звірів.

Posted on

Якщо ти можеш:

  • Почати свій день без кофеїну;
  • Бути життєрадісним і не звертати уваги на болі і недомагання;
  • Втриматись від скарг і не втомлювати людей своїми проблемами;
  • Їсти одну і ту ж їжу щодня і бути за це вдячним;
  • Зрозуміти любиму людину, коли в неї не хватає на нас часу;
  • Пропустити мимо вух звинувачення любимої людини, коли все іде не так не по вашій провині;
  • Спокійно сприймати критику;
  • Відноситись до свого бідного друга так само, як і до багатого;
  • Обійтись без брехні та обманів;
  • Боротись зі стресом без лікарств;
  • Розслаблятись без випивки;
  • Засинати без таблеток;
  • Щиро сказати, що ви не маєте упереджень проти кольору шкіри, релігійних переконань, сексуальної орієнтації або політики,

Read the rest of this entry

Гордість від прийнятих рішень, люди сповнені лайна і що змінить стан нашої країни

Posted on

Недавно мала розмову з моєю бабцею. Вона до мене звернулась з наступними словами:

– Мене часто питають про тебе і я не знаю, що відповідати…
– А що питають?
– Питають чи ти не шкодуєш, що з Європи приїхала в Україну…
– А, таке питають. 🙂 Відповідайте їм усім, бабцю, що не лише не шкодую, а й почуваюсь найщасливішою людиною! Добре?

Отож бо, сьогодні про це і розповім. Read the rest of this entry

Про людей які брешуть і їхні очі.

Posted on

Я знаю людей, які брешуть. Які брешуть коли прокидаються, засинають і впродовж усього дня. Я знаю людей, які брешуть вдома і на роботі. Я знаю людей, які брешуть самим близьким і найдорожчим, а також абсолютно чужим, може тому, що для них брехня увійшла в звичку.
Я знаю людей які звикли брехати про кожну подію свого життя і знаю людей, які брешуть аби прикрити події свого життя – будь то секс з чужою дружиною чи таємна праця на конкурента роботодавця. Read the rest of this entry

Усім, хто коли-небудь мене образив чи зробив боляче присвячую

Posted on

Ніколи не думала, що коли не-будь буду писати/висловлювати те, що хочу сьогодні сказати… Ніколи не думала, що сягну до стану в якому можна буде сказати те, що я зараз впевнено наміряна сказати…
Як і зазначено дана публікація присвячується усім тим, хто колись мене образив чи завдав болю. Отож,

Read the rest of this entry

Віртуальне кохання, НЕ вічність і моя незбагненність.

Posted on

Мабуть я таки ненормальна. Я черства, цинічна і безсердечна. Але пробачте мені я не можу втриматись і не розповісти про те, за чим доводиться спостерігати.
Знову про соцмережі (куди ж без них?) Read the rest of this entry

Дружини та коханки, зради і театральна поведінка

Posted on

Написати цей допис буде важко, оскільки хочу розповісти не вигадану історію, і хоча я певна, що ці реальні люди не наткнуться на цей запис, та все ж з етичних міркувань їхні імена не буду вказувати. Аби переповісти людей позначу пан А, пані Б та пані В. Розумію, що виникне певна плутанина, але розповісти спробую. Read the rest of this entry

Не мучить?…

Posted on

А от мені цікаво, як воно: коли злочинець дає поради потерпілому? Коли вбивця радить вбитому? Коли зрадник дає поради зрадженому? Коли злодій радить обкраденого? Read the rest of this entry

zarazko

Just wordpress and nothing more

zentravelblog

Дорога до себе є головною.

irynaskitchen.wordpress.com/

Європейська Кухня з Іриною Чорній

Books & Lights

Write hard and clear about what hurts. Ernest Hemingway

Demyan Danylyuk

Міста. Простір. Транспорт. Деталі. Думки і люди

Дипломат

Блог про бюджетні подорожі Європою і не тільки

N.Sh.

навіяне жіночими парфумами

DumkaUa

Вільна Думка Вільної Людини

Нотатки по ходу

Маленькі відкриття, які краще записати, ніж відкривати знову

UaBanker

Про фінанси і не тільки

Bike Traveller's Blog

Подорожі, фотографії, роздуми

yulitravel

подорожі з книжками і кавою

Непублічні історії

розказані вголос

Проза і публіцистика

Блог про книжки, людей та час

О простых вещах

enjoy the little things

N! думок

n->∞ (Я спраглий до знань)

Ola life

розмови із собою