Tag Archives: самостійність

Як людей цікавить мій гаманець, грошові вибачення та вина держави.

Posted on

Приводом для написання цієї публікації став один випадок який трапився зі мною нещодавно. Але для початку пояснення.
Є така річ, якщо правильно пригадую то офіційно вона зветься «соціальна допомога по втраті годувальника сім’ї». Себто це грошова виплата, яка надається особам напівсиротам до досягнення ними повнолітнього віку або доки повнолітня особа вчиться.
Одна людина недавно мені сказала, що маючи певний підробіток мабуть не коректно з мого боку брати ще й ці гроші.
Так от, перш за все зазначу, що мої гроші я в стані сама порахувати, тож нікому не треба пхатись в цю справу. Щодо людських математичних здібностей у підрахунках чужого заробітку я вже писала, повторювати не буду, з мене годі.
Як наступне зазначу: Read the rest of this entry

Advertisements

Побутові недоліки самотності

Posted on

a938965146Коли живеш сам, то однозначно маєш свободу дій і рішень та не треба ні перед ким звітувати. Гадаю переваги самотнього життя всім відомі, тому що кожен принаймні б раз про нього задумувався. Однак, все у світі має щось хороше і щось погане. Зазвичай, думаючи про щось погане зі самотності усі уявляють собі скуку, що ніхто не прийде на поміч абощо в цьому роді. Натомість є куди інші сторони одинокого життя, які проявляються у повсякденності. Вирішила описати з власного досвіду нехороші аспекти з якими стрічаєшся у побуті.
Приготування їжі. Є страви, які просто неможливо зробити однією маленькою єдиною порцією. Їх робиш трішки більше, а потім лишається два варіанти: гірший – викинути остатки їжі, але ж шкода! Тому і доводиться доїдати, може навіть і харчуючись кілька днів одним і тим же. Read the rest of this entry

Досвід роботи перекладачем

Posted on

На блозі, який я регулярно читаю нещодавно була стаття «Пошук роботи програмістом». Чомусь вона надихнула мене написати про мою роботу.
Це звісно не програмування і порад я комусь навряд чи зможу дати, але раптом кому стане в пригоді.
70447161_1------Насамперед зазначу, що для пошуку роботи я сильно не “напрягалась”, вона так би мовити мене сама знайшла, але все по порядку. Отож, рік тому я повернулась жити в Україну з Італії. Так зразу я не думала про роботу, бо треба було узгодити всякі інші бюрократичні питання з продовженням навчання в університеті.
Але одного вечора мені написав мій найкращий друг:
«Олька, на днях тобі може дзвонити така-то людина, вона працює в мовному агентстві, я дав про тебе хороші рекомендації і тобою зацікавились. Дивись потім сама що й до чого
На другий день мені зателефонували – мовляв головний менеджер такого-то агентства, нам про вас сказав такий-то, могли б розглядати співпрацю з Вами, чи не хотіли Ви б надіслати нам Ваше резюме? Read the rest of this entry

Вдача дурнів, подачки з «неба» та чималі зусилля.

Posted on

Відома приказка каже, що дурням везе. Правду каже. Принаймні я часто помічаю, що деяким телепням з мого оточення щастить значно більше, аніж мені.
І я звісно не рвусь когось ображати називаючи дурнем і не спішусь казати, що я належу до мудрих, бо до таких себе не зараховую, та все ж… факт залишається фактом – дурням везе.
Якщо ви не дурень, то будьте готові закотити рукави і приступити до роботи. Вам не пощастить жодної миті і доведеться прикласти силу-силенну зусиль аби досягти кінцевого визначного результату, який іншим просто так звалиться на голову. Read the rest of this entry

На вимогу багатьох – коротко про те як я «все» встигаю

Posted on

Нестача часу....Дуже часто впродовж останнього часу мені доводиться чути фразу: «Як ти все встигаєш?!». Однак, на правду кажучи я ніколи не можу відповісти конкретно, бо не володію жодним особливим секретом.
Та все ж, я спробую описати певні принципи якими керуюсь, аби задовольнити загальну цікавість.
Остаточним поштовхом для написання цієї публікації стала телефонна розмова минулого четверга з моїм кращим другом ще зі шкільних років – так званим мною Дмутриськом. Питалась у нього про один басейн і чую в трубці у відповідь:

Read the rest of this entry

Математичні здібності, особливості перекладацького фаху та заробітки розуму.

Posted on

Нещодавно зловила себе на думці, що люди – геніальні. Так-так, у кожного з них в голові є закладені унікальні математичні здібності. Цей дивовижний калькулятор здатний з неймовірною швидкістю виконати навіть найскладніші математичні підрахунки. Біда лиш в тім, що цей калькулятор активується лишень коли треба порахувати гроші інших, а весь інший час банально вимкнений. Read the rest of this entry

Згадуючи колишнє, аналізуючи теперішнє і те, як діятиму надалі.

Posted on

Рівно 9 місяців тому в моєму житті був переломний період. Коли все тиском навалилось на мене і кожен перший пхався до мене в спробі «напоумити» і «не коїти дурниць» (себто не їхати жити в Україну). В ті дні навіть коли я з’являлась в соціальних мережах до мене за день приходило по кілька повідомлень зі змістом: «в тебе там закінчились екзамени, що далі?». Мене переповнювала бридота від цього питання «що далі плануєш?», бо мені вже було противно, що всім треба знати що я роблю з мого життя, ба більше! – Кожен перший був знавцем, що робити варта, а що ні. Усі брались радити використовуючи фразу: «на твоєму місці я б…» – але на моєму місці ніхто ніколи не був і не буде, я сама в праві вирішувати як мені жити. В день коли я отримала остаточні бюрократичні клапті і плюхнулась на бордюр в припадку полегшеного реготу я написала цього листа, адресуючи його всім зацікавленим стосовного мого життя. Власне кажучи після цієї публікації одна людина порадила мені вести блог, мовляв те як я пишу варте уваги. Ця ідея засіла в моїй голові, щоправда реалізувалась лиш у грудні.
А ось власне і той лист:

Read the rest of this entry

Вік мій – ворог мій

Posted on

Єдина «проблема» з якою я стикаюсь на даному етапі мого життя – це мій вік. Не те, щоб мені муляли мої 19 з половиною, зовсім ні, я рада моїй юності, однак факт молодості завдає трохи клопотів.
Поясню що я маю на увазі. Read the rest of this entry

За шаблоном – привітання, організація життя і заборона свідомості.

Posted on

Оригінальною не буду. Зважаючи на те, який день сьогодні. А який день? Черговий із циклу комерційних свят, чи не найкомерційніший 🙂 я  дуже часто слухаю радіо і останнім часом це вже ставало нестерпним – як можна менше пісень і як можна більше реклами непотребу який можна подарувати «найніжнішим, найкоханішим, наймилішим».
Виникає тільки запитання – якщо вони такі для вас особливі – чого ж «балувати» їх раз в рік?(ну ще може в день народження) Це просто шикарно усвідомлювати, що твоя супутниця сама прекрасна раз в рік задля того, щоб вже завтра повернутись до буденності і може й навіть ставитись до неї так само зневажливо як і попереднім часом (всяке бачила). Але схоже на те, що жінок така роль влаштовує, подарунок раз в рік і тішся як дурень цвяшком, що ти «сама-сама». Read the rest of this entry

Розумові здібності, лестощі і заздрість щодо досягнень.

Posted on

Поштовхом на роздуми які зараз вливаються у написання цієї публікації для мене став один конкретний випадок. Але перш, ніж описати випадок треба описати передумови, які його спричинили.
Коли рік тому я ще навчалась у коледжі, то підпрацьовувала на моїх викладачів – допомагала вести якісь заняття у молодших курсів, перевіряла контрольні тих же молодших курсів, а подекуди мені доручалась і організація занять для моєї ж групи.
Робила я це все на добровільній основі, просто тому, що викладацький фах мене дуже приваблює і змога навчати когось, ділитись з кимось знаннями і випробовувати самого себе від запитань сторонніх мені страшенно до вподоби. Read the rest of this entry

Фундамент для щастя – чуже нещастя чи власна щирість?

Posted on

Колись давно я почула наступну цитату (переписую мовою оригіналу):

«Мир так устроен, что счастье одних возможно только при несчастье других… У каждого правда потом остаётся вопрос: почему не счастен именно он?» (х/ф)

Тоді було приємно усвідомлювати, що не одна притримуюсь такої думки. Чи радше притримувалась.
Поясню мої колишні переконання: цілком не сприймала твердження на зразок: “на чужому нещасті свого щастя не побудуєш“. Бо в моєму випадку якраз так і сталось. Read the rest of this entry

Свобода, вітер і знову про щастя

Posted on

На днях по радіо почула пісню Олега Газманова «Свежий ветер». Певною мірою вона припала мені до душі, бо відчуваю щось схоже.

щастя і свободаЯ їду по місту, вдивляюсь у вікно і розумію, що мені – добре. Я так довго несла покуту, наче відбувала її ще наперед перед тим як схибити, а тепер нарешті я знаю, що в мене в житті не те що біла смуга, а кольорова дорога! Саме кольорова, бо попередній період життя не можу описати чорним, але сірим. Саме сірим, який затьмарював барви усіх інших кольорів. А тепер я їх бачу, я ними живу! Read the rest of this entry

Про Ольгу – княгиню і не.

Posted on

І назвали батьки доньку Ольгою –
Чи не тямили, що робили?
Тож не просто так ім’я –
Вони назвали мене в честь княгині.
Read the rest of this entry

Вар’яти, юрба та рамки сприйняття реальності.

Posted on

Продовжуючи спілкування з вже зазначеними недавно читачами Володимиром Помф’юком та Тарасом Буником виникають доволі цікаві роздуми, якими сьогодні хочу поділитись, частково передруковуючи.
Отож, моє власне сприйняття реальності:
Котрий рік поспіль багато людей кажуть мені, що я “ненормальна”. Я ж повторюю їм, що нормальність – залежить суто від поглядів людини, це як рамки що ми встановлюємо собі дивлячись на світ, а коли чиясь поведінка виходить за прийняті нами межі ми одразу ж звинувачуємо когось в ненормальності, забуваючи, що рамки іншої людини можуть бути встановлені іншим чином. Read the rest of this entry

Чесність, марнотратство і невід’ємне.

Posted on

В мене триває сесія, залишилось здати ще останні екзамени. І от під час цієї сесії стався дещо цікавий діалог з хлоп’ям про якого я вже писала.
За деякий час до екзамену я сиділа за партою і перегортала конспект повторюючи якісь останні деталі. Непомітно до мене підійшов той самий хлопець, що так мене дратує і заговорив:

Read the rest of this entry

Доросле хлоп’я як основа зневаги до людей

Posted on

Алергічна. Страшно, невиліковно. На людей. На людей певної категорії.
Ти – хлопченя, яке є «всезнайком», бо його папік відвалює купу грошенят аби його чадо періодично появлялось в університеті, в намаганнях дати хоч якусь освіту такому розумово пропащому створінню як ти. Бо його папік відвалив гору грошенят аби чадо «влаштувалось а роботу» у серйозну установу, а воно все на що здатне – це запам’ятати назву посади. І на питання: «що в ходить у твої робочі обов’язки?» дає відповідь: «вам усім нема чого це казати, ви всі нічого не знаєте». Ти – хлопченя, яке обвішується золотими цяцьками і тим самим виглядає гірше за новорічну ялинку. Read the rest of this entry

Тепло і самостійність

Posted on

Вчора я почувалась щасливою і задоволеною.
Причина проста – мої теплі зимові речі вже нікуди не годились і я потребувала нових. Рукавиць і то не було, загубила їх ще давно.
І тепер коли у Львові наступила зима – банально щоденно мерзла.
Грошей на придбання речей також не мала. Read the rest of this entry

Дамітріанство

Протестантська етика і дух Макіавеллі

zarazko

Just wordpress and nothing more

zentravelblog

Дорога до себе є головною.

Books & Lights

Write hard and clear about what hurts. Ernest Hemingway

Demyan Danylyuk

Міста. Простір. Транспорт. Деталі. Думки і люди

Дипломат

Блог про бюджетні подорожі Європою і не тільки

N.Sh.

навіяне жіночими парфумами

DumkaUa

Вільна Думка Вільної Людини

Нотатки по ходу

Маленькі відкриття, які краще записати, ніж відкривати знову

UaBanker

Про фінанси і не тільки

Bike Traveller's Blog

Подорожі, фотографії, роздуми

yulitravel

подорожі з книжками і кавою

Непублічні історії

розказані вголос

Проза і публіцистика

Блог про книжки, людей та час

N! думок

n->∞ (Я спраглий до знань)

Ola life

розмови із собою