Tag Archives: фільми

Літо святкове й культурне

Posted on

Пройшло ось уже два тижні літа, а я все ніяк не можу оговтатись як швидко воно минає. Подій настільки багато, що писати дійсно ніколи…

Короткий підсумок:

  • Наприкінці травня відвідала в оперному Lords of the sounds – дуже сподобалось, один мінус: на відміну від їх типового репертуару музики з фільмів, на цей раз була музика з відеоігор. Я від цього далека, тому можу сказати так: гра була вражаючою, проте якби то були фільми, мене б вразило більше (бо я тільки знала одну гру – Супер маріо 🙂 тож в майбутньому піду ще раз.
  • 13335637_10205030650406551_5684406514279705223_nЗ поїздок поки що був лише виїзд на природу на рибалку з палаткою. Це чудовий спосіб хоч якось відірватись від буденності, проте від останньої мандрівки минуло трішки більше місяця, а в мене вже починається «ломка», мабуть літо – пора загострення 🙂 на щастя, наступна поїздка скоро, та і є ще подальші плани.
  • Встигла прокататись до Києва та назад на семінар, що проводили мої колеги. Точніше я їхала не на семінар, якого я практично і не чула, а як організатор семінару. Ця цікава подія стала для мене уроком, що вік живи – вік учись, бо навіть я з організації такого семінару змогла набратись нових навичок. Read the rest of this entry
Advertisements

Українське сучасне та минуле і про світло душевне

Posted on

Про фільм «Поводир» не чув мабуть що глухий. Я начиталась і наслухалась стільки про нього, що не подивитись не могла.
Хотіла написати сюди відгук про фільм, але не буду. Бо обдумуючи різні епітети не знаходжу доречних – краще один раз поглянути, аніж сто раз про нього почути. Тому просто підіть та погляньте. Це все. Без гучних закликів, просто погляньте, ви мусите.
Єдине, що скажу – кіно українське, вартісне, сильне. Можливо його не оцінять інші, але перегляд таких фільмів дає знати, що в нашого кінематографу є майбутнє. Read the rest of this entry

Чому закохані люди страждають?

Posted on

Відповідь на це питання проста і складна водночас – бо вони сповнюються даремними ілюзіями та сподіваннями.
Коли людина відчуває, що хтось їй починає подобатись, то скеровує максимум своєї пильності на об’єкт уваги, приймаючи кожен жест по відношенню до себе як щось надзвичайне. «О, мені усміхнулись! Це ж не просто так!»; «Як він/вона зі мною говорить, тут є щось особливе, бо з іншими так не говорить!»; «Він/вона ставиться до мене з прихильністю, також звертає на мене увагу… в цьому щось є!»  – просто коли ви закохані, ви автоматично переключаєтесь на режим пошуку взаємності і такі дріб’язкові та часто несуттєві жести сприймаються з певним підтекстом, що власне і створює ілюзію, придаючи сподівань на відповідне почуття. Read the rest of this entry

Який фільм подивитись?

Posted on

З кіно в мене стосунки складні… мені не так легко «вгодити» і те, чим всі захоплюються для мене буває надто примітивно. І постійно бракує часу аби кіно дивитись… адже ще є книги, які хочу читати і хобі, яким хочу зайнятись. І багато нових фільмів не бачила, бо коли таки трапляється вільна хвиля я дивлюсь кіно, що вже колись дивилась і яке мені дуже сподобалось, оскільки подобається переглядати їх… в мене мабуть особиста найвища оцінка фільму це «обов’язково подивлюсь ще!» 🙂 Словом, складно.
Тим не менше, у січні в зв’язку з «канікулами» таки мала нагоду переглянути чимало фільмів. Аби не розбирати їх всіх по окремих публікаціях пишу все в одній, як і обіцяла в зимовому звіті.
Отож мій рекомендаційний список фільмів (з коротким описом), які можете й собі подивитись (але навряд чи – ви мабуть їх встигли переглянути, особливих новинок нема). Подаю в хронологічному порядку перегляду:

Read the rest of this entry

Чудова нагода повернутись у дитинство…

Posted on

У такі холодні дні варіантів як провести час за межами дому не так вже й багато.
Мій вчорашній варіант був піти у кіно. Я не сильний прихильник кінематографу, не бачила сотні відомих іншим фільмів і відвідую кінотеатри вкрай рідко, але вчорашня подія була того варта. Вчора я побачила фільм «Іван Сила».
Спочатку коли чула, що буде якийсь такий фільм не думала, що він приверне мою увагу – мов не мій жанр, щось про чоловіка, що встановлював силові рекорди – не звернула уваги. Але до перегляду надихнули оця стаття і особливо оця стаття (окрема велика подяка Володимиру Помф’юку – переглянувши фільм зрозуміла і відчула на собі описані ним емоції). Прийшовши в кінотеатр ще не була цілком певна що саме я побачу. Але побачене годі було навіть уявити, захват, що сповнює варто постаратись описати. Read the rest of this entry

Поради щодо перегляду фільмів та істина рекламного непотребу

Posted on

У мене є одна якби-то проблема. Мені час від часу задають питання: «який фільм порадиш подивитись?» і мене це питання дратує.
Перш за все, у мене брак вільного часу на перегляди фільмів, тому десятки сучасних фільмів, які захоплено обговорюють мені попросту невідомі. Я дуже рідко відвідую кінотеатри, бо сеанси кіно і мій робочий графік так чи інакше перетинаються і заважають відбуватись таким заходам у моєму житті.
Мені невідомо як то в когось буває «маючи ввечері вільний час, вирішивши відпочити ввімкну собі фільм для перегляду». У мене такий вільний час відсутній, бо якщо він з’являється його тут же займає якась справа, яка очікує свого виконання. Read the rest of this entry

Людська психологія, брак уваги та границі божевілля.

Posted on

asylumНе знаю чи доречно буде писати відгук на цю тему, але мене переглянуте захопило, тож і бажаю поділитись.
Вчора переглянула фільм «Божевілля», щоправда я його дивилась в італійському перекладі, оскільки з англійської не зроблено українську чи російську версію цього кіно. В оригіналі воно зветься «ASYLUM».
Жанр фільму: драма, йдеться про тонкощі психіки індивіда, сексуальні одержимості, крихкий стан людської рівноваги. Як сказав головний герой: «Мене інтригують екстремальні випадки, особливо сексуальні патології та катастрофи, які від них походять.»
Вирішила переглянути, оскільки це фільм за мотивами однієї з моїх улюблених книг «Божевілля» автора Патріка Макграта. Read the rest of this entry

Зрозуміти – значить пробачити

Posted on

Сьогодні я поступаюсь у сторону і даю місце іншим. Річ в тім, що кілька днів тому до мене звернувся Віталій – віднедавна читач блогу, після прочитання мого блогу він виловив прохання, які мені досі не поступали, а саме опублікувати його статтю, що він задумав написати. Я не могла не піти на зустріч у цьому випадку – кожна щирість має право на повагу. А написати щось і віддати це на загальний погляд публіки теж справа не з легких. А коли він надіслав мені статтю, я прийшла в захват, отож передруковую – гадаю варте вашої уваги (і відгуків!)  

Важко повірити, але я вперше вирішив почати писати у мережі. До цього часу лише знайомився із тим, що пишуть інші. У першу чергу, вдячний Ользі за надану мені можливість поділитися своїми думками і розмістити мою статтю у своєму блозі. По друге, надіюсь що мої міркування зрозуміють і доповнять читачі. За що також буду їм вдячним. Read the rest of this entry

Нові сторінки, якісь прокляті помилки і їхні тіні.

Posted on

Наперед зазначаю, що дана публікація не містить жодного негативу, хоча на перший погляд і здасться протилежне.
Такі рядки прийшли в голову миттєво, після перегляду фільму «Анна Кареніна», який справив на мене грандіозне враження. Не напряму пов’язане з кінострічкою, та все ж саме вона наштовхнула на роздуми.
Буває, що доводиться розуміти, що події які відбувались у твоєму житті мають у собі частку чогось проклятого. Але розумієш це лише згодом, коли все закінчилось. Коли набралась здорового глузду і шлеш під три чорти те, з чим не варта було стикатись ще з самого початку. Read the rest of this entry

Славко, могутність думок та сила спогадів

Posted on

Славко Вакарчук

Зважаючи на широке використання такого веб сервісу як твіттер, я вчора «затвіттилась» і підписалась на різні оновлення спільнот та людей, серед яких також Славка Вакарчука . Ця людина викликає в мене значну прихильність з огляду на тексти окремих його пісень в яких я особисто для себе знаходжу суть, розраду, а деколи й відповіді на власні питання.

Read the rest of this entry

Дамітріанство

Протестантська етика і дух Макіавеллі

zarazko

Just wordpress and nothing more

zentravelblog

Дорога до себе є головною.

Books & Lights

Write hard and clear about what hurts. Ernest Hemingway

Demyan Danylyuk

Міста. Простір. Транспорт. Деталі. Думки і люди

Дипломат

Блог про бюджетні подорожі Європою і не тільки

N.Sh.

навіяне жіночими парфумами

DumkaUa

Вільна Думка Вільної Людини

Нотатки по ходу

Маленькі відкриття, які краще записати, ніж відкривати знову

UaBanker

Про фінанси і не тільки

Bike Traveller's Blog

Подорожі, фотографії, роздуми

yulitravel

подорожі з книжками і кавою

Непублічні історії

розказані вголос

Проза і публіцистика

Блог про книжки, людей та час

N! думок

n->∞ (Я спраглий до знань)

Ola life

розмови із собою