Вона його дуже кохала. І він теж її кохав. Вони було разом і наче все у них було добре.
Але одного дня він зрозумів, що вона йому більше не потрібна і залишив її.
Вона плакала, мучилась, в риданнях благала його повернутись. Він не зважав. Так ще тривалий час вона страждала від того, що він її покинув, допоки не занедужала і в муках померла. А на наступний день він зрозумів, що кохав її, що без неї не може жити… І також раптово помер.
ВОНА – ЦЕ МОВА. ВІН – ЦЕ НАРОД.
Цінуйте рідне!
11.12.2012
Ольга Врублевська
опосередкована щирість 
Геніально) люблю такі історії 😉