Колись, в маленькому віці щоліта я приїжджала до бабці з дідом в село. Часто вечорами бабця сиділа в кріслі, робила ще якусь дрібну роботу і поволі засинала. Я її будила і казала нехай лягає спати і одного разу бабця мені сказала: «такий сон чимось солодший, аніж в ліжку».
Я тоді тих слів не зрозуміла і думала собі: «ну як таке можна казати? Якийсь незручний сон закімаривши на кріслі, аніж гарно розлягтись на ліжку».
І от минули роки… мені ще далеко до віку бабці, але ці слова я встигла вже зрозуміти. Read the rest of this entry