Місце відпочинку бджілки-трудівниці…

Моя Пасіка…

Я до тебе приходжу ввечері,
Коли вся ти у сяйві вогнів,
Зустрічаєш мене втомлену,
Забираєш в обійми свої.

Я сюди повертаюсь лиш по ночам,
А до того – всі дні у бігах,
Ти втамовуєш цю мою втому,
Заспокоюєш наче дитя.

Прокидаюсь вранці – біжу,
І лише надвечір’я вертаюсь,
Прогуляюсь тобою додому –
І чарівно у тебе вглядаюсь.

Мчать автівки, фарами світять,
Вздовж дороги стоять ліхтарі,
І будинки сіяють поверхами,
Запалюючи очі мої.

Я любуюсь такою красою,
Вже й для цього було варто вертатись,
Щоб щодня, попри труднощі,
Цією вулицею крокувати.

Моя Пасіко! Як красиво ти щоночі сіяєш!
Твоя бджілка вернулась у вулик,
Де, в солодкім наче мед сні,
Ти мене як маля присипляєш.

Вулиці Пасічній присвячую…

11.02.2014

Бджілка з Пасіки,
Ольга Врублевська