ОСТОЧОРТІЛО! Навчіться культури плавання!!

Мені настільки набридло, що я мушу це все описати хоч тут! але по порядку…
Я ходжу в басейн з 13-ти років, бувала в різних, бачила всяке. Але те, що твориться у львівських басейнах… просто дивлюсь і кажу собі WTF?!
Зазвичай басейни поділяться на три частини:
Перша – для навчання. Там знаходяться люди, що лиш вчаться плавати і відповідно з ними тренер.
Друга – для людей, що вміють плавати, але плавають повільно. Зазвичай це ті доріжки де мілкіше. Приходять собі тьоті повільно пересуваються туди-сюди.
Третя – для експертів. Там ті, що добре вміють плавати гасають як вгашені. Тут воістину для експертів, бо це частина басейну де найглибше.
Я звісно що плаваючи восьмий рік поспіль іду гасати – бо мені треба зігнати всю злість і кудись спрямувати той адреналін, що мене сповнює. Плаваю я як навіжена і на шляху мені краще не ставати.
Але не все так просто…
В Італії в моєму селищі був хороший басейн. Не такий довгий – 25 метрів, проте на ньому було 6 доріжок, де якраз все було раціонально поділено між зазначеними вище категоріями. У залі басейну завжди була присутня людина, що наглядала за плаваючими дітьми і аби всі розташовувались на потрібних доріжках.
Минулого начального року у Львові я ходила в басейн від «Політеху», по ціні там дешево – двічі на тиждень мені обходилось загалом у 30 гривень, якість теж прийнятна, доріжок в басейні теж достатньо. Але була низка недоліків: від дому мені трішки далеко, графік встановлювали вони, так як зручно їм, а не мені, і працюючі там жіночки вже аж дуже савдепівські – поки ти стоїш в душі буквально стоять біля тебе (так наче я їм крани там покраду).
В графік мені впиралось суттєво і тому з вересня я вирішила ходити деінде, щоб плавати у зручний для мене час. Мій вибір зупинився на басейні, що на Сихові – від мого дому не так далеко і за заняття там 25 або 30 грн (залежно в який час). До переваг можу додати: шафки на ключик, хороший душ, і сам басейн чистіший, ніж «політехівський». Недоліки: лише три доріжки – себто по дорожці для кожної «категорії». Тут, звісно, відсутня людина яка пильнує чи всі розподілені «по категорії».
Це і породжує весь маразм.
На доріжку до «експертів» вічно влізуть якісь малі діти, що банально хлюпаються і не плавають – це суттєва перешкода для плавання. Вічно прийде хтось, що нагло хоче рушити перед всіх, пливти надзвичайно повільно і зупинитись посеред басейну перепочити. Ау, чувак – йди до категорії  повільно плаваючих! Але це ще простимо, далі гірше:
ЛЮДИ! Ви може не знаєте, але В УСІХ БАСЕЙНАХ Є ОДНЕ І ТЕЖ ПРАВИЛО: ПЛАВАТИ ПО ПРАВОМУ КРАЮ ДОРІЖКИ!!! (Випередження повільно плаваючих лише швидшим стилем і лише якщо на зустріч ніхто не пливе (як обгін машин)!!)
Здається люди львівських басейнів про таке навіть не чули, хоч у тому ж басейні на цілу стіну великими буквами написано по якому краю плисти. Але ні – воно буде рухатись як йому хочеться і коли ти собі валиш на спині нікого не бачачи в тебе хтось впливе!
Ще одне: існує потреба окрім трьох зазначених категорій басейн поділити на ще одну частину: ДОРІЖКА ДЛЯ ЗНАЙОМСТВ.
Це просто неможливо: прийде стадо якихось дівиць-жіночок-тьоть накупивши яскраво-крикливих купальників на «краківському», в яких можна лише на пляжі лежати, а не в басейні плисти, стануть собі посеред доріжки і… «чіпляють мужиків». Вони жодного мимо свого погляду не пропустить і на кожного поглянуть. А оскільки так стояти холодно, то вони таляпають воду навколо себе. Плисти швидко з отакими паніями на доріжці, очевидно, нереально.
Тому гадаю треба просто виділити доріжку з табличкою «для знайомств» і нехай всі валять туди шукати собі хлопа/дівку і не заважають плавцям займатись спортом.
В мене ще є спогад з політехівського басейну і дівчат, що шукали собі хлопців… Прийшли вони в роздягалку, оділи свої крикливі купальники, зробили бомбезний макіяж і пішли в басейн. Стали вони серед доріжки, почали хлюпатись, хлопів обговорювати… Але халепа: косметика з того самого «краківського» – хранцуска по піть гривнів, вся стекла і стали наші красотки банальними замурзаними мимрами, далі був крик, плач і тікання з басейну 😀

Як наслідок всіх таких плавань – приходиш лють зігнати, а з таким людом ще більше її набираєшся…

О, ще вчора зі мною сталось смішне:
Вийшла я з басейну, заходжу у жіночу вбиральню, прямую до душу, відповідно – в чім мама родила, і тут мене оточує компанія п’яти голих десь так 60-ти річних жіночок зі словами: «ми бачили як Ви пливли, не могли б ви розказати і показати як то ви там у «кролі» руками рухаєте і скажіть як ви дихаєте?» Пристали так, що довелось їм пояснювати. Словом, мала я вчора 15-ти хвилинний майстер клас голяка. Коли це завершилось я подумала: «всяке в житті бувало, але щоб отак наголо іншим голим тонкощі плавання розтлумачувати – це зі мною вперше!» 😀
12.02.2014

Я знов пливу, я знов живу! 🙂
Ольга Врублевська